Цей фільм є продовженням циклу особистих фільмів, започаткованого стрічкою «Такого чудового сина народила». Режисер знову торкається болючої теми – оповідає про свою родину, далеку від ідеалу, та знову говорить про смерть. «Ну ж бо, втечемо від неї!» – це історія старшої сестри Марчіна Кошалки, яка розказує про непрості взаємини з батьками. Навіть після їхньої смерті жінку, яка над усе цінує радість і красу життя, мучать докори сумління. Ця успішна нині бізнесвумен за життя своїх батьків так і не змогла знайти з ними спільної мови. Героями стрічки є також пацієнти з відділення паліативної допомоги – невиліковно хворі, та лікар, котрий ними опікується. У фільмі Марчіна Кошалки стикаютьс я два світи: люди, котрі свідомо готуються померти, та його сестра, що створила культ життя й не визнає смерті. Режисер, немов мозаїку, склав цей фільм зі складних родинних стосунків, страждань і почуття провини.
Марчін Кошалка народився 1970 року в Кракові. Закінчив факультет радіо і телебачення імені Кшиштофа Кєсловського (Сілезький університет). Оператор художніх фільмів та оператор і режисер документальних. Лауреат численних нагород (Берлін, Гдиня, Краків, Вроцлав, Ніон). Режисер документальних фільмів «Такого чудового сина народила» (1999), «Іменини» (2002), «Якось воно буде» (2004), «Цілий день разом»(2006), «Смерть із людським обличчям» (2006), «Існування» (2007), «Труп» (2008), «До болю» (2008), «Приречений жити» (2008), «Декларація невмирущості» (2010), «Утечімо від неї» (2010).
