Фільм, знятий у притулку для людей з обмеженими можливостями, що розташований у волинському монастирі, – один із найжорсткіших документів занепаду радянської соціальної сфери наприкінці «перебудови». «Дах» Сергія Буковського балансує між двома оповідями про життя цього притулку для людей, виключених із «нормального» радянського життя: опікунки, що пишається своїми щоденними «добрими ділами», та підопічної закладу, яка демонструє знімальній групі нелюдські умови життя місцевих мешканців. Завдяки винятковій точності спостережень та цілковитому зануренню кінокамери в життя притулку Буковському вдалося перетворити свій фільм на узагальнений образ руйнування соціальної держави, котре лише посилилося після занепаду СРСР.
Cергій Буковський народився 1959 року. Режисер неігрового кіно, автор понад 30 документальних фільмів, серед яких – «Завтра свято» (1987), «Дах» (1989), «Знак тире» (1992), «На Берлін!» (1995), «Війна. Український рахунок» (2002), Spell Your Name (2006), «Живі» (2008).
