Docudays UA покаже збірку короткометражок на АртПолі

17 червня 2013

Протягом п’яти днів – з 10 до 14 липня – на АртПолі у с.Уніж (Івано-Франківська обл.) відбуватимуться унікальні концерти, вистави, кінопокази. Тут створюватимуться об’єкти в довкіллі, проводитимуться нетрадиційні майстер-класи з традиційних ремесел, танців і співів; цього року до українських майстрів долучаються їхні колеги з Польщі та Австрії. Оганізатори очікують близько 300 учасників з 12 країн – від Індії до Фінляндії.

 

Також по всій території фестивалю відбуватимуться майстер-класи – у відреставрованих приміщеннях старої ферми, в гончарній, кузні, їдальнях і просто в яблуневому садку.

 

АртПоле – не просто фестиваль, це атмосферне явище, постійна взаємодія один з одним і з усім, що навколо. Всі, хто опиниться в цьому місці у цей час, стають учасниками одного процесу, який часом називають життям, а часом – мистецтвом. На АртПолі публіка не відокремлюється від артистів, адже в кожного можуть відкритися приховані здатності. Один мистецький напрямок не відокремлюється від іншого, а лиш доповнює, створюючи чарівну багатогранну дійсність.

 

Кінодійснісність вже втретє на АртПолі створюватиме  єдиний в Україні Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який везе на захід найкращі фільми цьогорічної програми.


Модеруватиме покази – Іра Танцюра, координатор програми DOCU/Коротко.

 

Пропонуємо докладний розклад фільмів, які можна буде переглянути під час гостин Docudays UA.

12 липня

12.00 – «Ромська мрія», реж. Роман Бондарчук (Україна, 2013, 22 хв.)

«Ромська мрія» – це чотири історії про мешканців таборів Закарпаття. Дениса, Мирослава, Діану та Ренату вважають успішними в ромському середовищі, тож вони прагнуть бути взірцями. Цикл «Ромська мрія» – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області.

Фільми створені за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення».

 

Роман Бондарчук народився 1982 року. Закінчив Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (майстерня Юрія Іллєнка). Зняв багато документальних і короткометражних фільмів, а також відеокліпів. Володар численних нагород національних та міжнародних кінофестивалів.

12.30 – Найкраще з ДОКУ/КОРОТКО-2013: добірка найцікавіших стрічок з цьогорічної конкурсної програми короткометражних фільмів

Сери та сеньйори, реж. Олександр Течинський (Україна, 2013, 35 хв.)
Лауреат премії імені Андрія Матросова (присуджується Організаційним комітетом фестивалю)


Екскурсовод, військовий, банківський службовець, авіамеханік та інші неприкаяні мужики з усієї України щоосені з’їжджаються до Умані, аби попрацювати під час паломництва хасидів на свято Рош ха-Шана. Протягом чотирьох діб до цього містечка безперервним потоком тягнуться десятки тисяч хасидів – у святковому настрої, з піснями, танцями та… величезною кількістю вантажу. Чотири доби місцеві носильники сплять по три години у саморобних халабудах при дорозі, а в інший час тягають на собі тонни різноманітних речей, щоб заробити свою двомісячну зарплатню. Дорогою їм постійно доводиться шукати порозуміння з практично «позаземним» клієнтом та один із одним. Проте жодні тягарі, здається, не спроможні загасити їхнього оптимізму і почуття гумору. Врешті-решт вони впевнені: «Бозя знає, що робить».

Олександр Течинський народився 1979 року в Дніпропетровську. Дитинство провів у Якутії. 1999 року закінчив Дніпропетровське медичне училище, після чого працював фельдшером у бригаді швидкої психіатричної допомоги. У 2001 році залишив медицину і почав працювати як фотограф. З 2005 року – штатний фотокореспондент газети “Комерсант-Україна”. У 2010 році звільнився з газети і зосередився на власних документальних фото- та кінопроектах. «Сери та сеньйори» – перший фільм Олександра.

Мрія, реж. Дар’я Дрюченко (2012, Україна, 20 хв.)


Мрія, реж. Дар’я Дрюченко (2012, Україна, 20 хв.)


Це фільм-портрет музичного керівника школи-інтернату для глухих дітей Тетяни Радченко, мрія якої – мати власний дах над головою. На жаль, між поняттями творити добро, займатися улюбленою справою і бути щасливою в житті не завжди стоїть знак рівності. Історія Тетяни – це драма талановитої, некорисливої людини, котра жертвує собою заради щастя й радості глухих дітей. Адже лише завдяки їй ці дітлахи можуть почути світ.

 

Дар’я Дрюченко народилася 1991 року в Олександрії. 2012 року закінчила факультет режисури телебачення Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. У 1997–2008 роках займалася співом у студії «Нові імена». Багато разів ставала призером, лауреатом і дипломантом міжнародних та всеукраїнських конкурсів. Брала участь у численних кінофестивалях як режисер.

 

Абетка, реж. Мадлі Ляене (2012, Німеччина, 12 хв.)

Спеціальна відзнака журі


Веле – 17 років. Усе, чого вона прагне, – це навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї семирічної доньки. Навіть те, що вона може самостійно написати власне ім’я, після довгих років громадянської війни в Ліберії означає крок до незалежності – подалі від болісного минулого, до кращого майбутнього.

 

Мадлі Ляене – документаліст-фрилансер з Естонії. Її документальна стрічка «На старт! Увага! Марш!» була визнана найкращим естонським короткометражним фільмом 2007 року. Мадлі також працює як режисер монтажу художніх і документальних стрічок. Вона закінчила Балтійську школу кіно та ЗМІ як магістр і зараз викладає монтаж. Мадлі також вивчала документалістику в Міжнародній школі кіно і телебачення на Кубі (EICTV) та Міжнародній кіношколі в Німеччині (IFS).

 

Воласті голуби, реж. Пол Фіґан (2012, Шотландія, 17 хв.)
Найкращий фільм ДОКУ/КОРОТКО-2013


Близько тисячі шотландців, здебільшого чоловіків, влаштовують «втечу голубів», перетворюючи її на змагання. Цим видом спорту займаються переважно в бідних регіонах країни, де на полях удосталь місця для розміщення голубників із хитромудрими пастками для птахів конкурентів. Героями цієї короткометражної стрічки стали двоє чоловіків, котрі живуть у робітничому районі Глазго. Реб і Денні ведуть запеклі бої вже 25 років. Глядач щиро сміється, бачачи двох людей, які імітують шлюбні сигнали й гнівне туркотіння голубів і тріумфують, коли вдається упіймати цінного птаха. Навіть під час інтерв’ю, розповідаючи про свій спорт і нескінченне суперництво, кожен із цих двох чоловіків раз у раз бодай одним оком поглядає на небо.

 

Пол Фіґан народився 1973 року, виріс на західному узбережжі Шотландії. У 1992 році переїхав до Глазго й працював промоутером в одному з нічних клубів. 1998 року він спільно з партнером Нілом Моватом заснував компанію Better Days. Протягом наступних десяти років вони займалися проведенням і рекламою деяких найцікавіших музичних подій у Великій Британії. У 2009 році Пол знову почав усе спочатку й присвятив себе документальному кіно.

13 липня

15.00 – ДОКУ/АNІМА: документальна анімація
Стежачи за прогресивними трансформаціями у світі документального кіно, Docudays UA презентує півторагодинну добірку експериментальних короткометражок, до якої увійшли найкращі та найсвіжіші зразки документальної анімації.


Ірландські народні меблі, реж. Tоні Доног’ю  (2012, Ірландія, 9 хв.)
Брак доказів, реж. Ха Йон Квон (2011, Франція, 9 хв.)
Мадагаскар: подорожні нотатки, реж. Бастьєн Дюбуа (2009, Франція, 12 хв.)
Моя «довга пташка», реж. Вілл Андерсон (2011, Шотландія, 15 хв.)
Марсель – король Тервурену, реж. Том Шрьодер (2012, США, 6 хв.)
Картонна коробка, реж. Збіґнєв Чапля (2012, Польща, 9 хв.)
Раби, реж. Давід Ароновіч, Ханна Хейльборн (2008, Швеція-Норвегія-Данія,15 хв.)

Докладніше про фільми читайте тут

 

Офіційна сторінка АртПоля - artpolefest.org

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020