Doc.Short.Ukraine від Docudays UA на АРТ-ПІКНІКУ

12 серпня 2013

Docudays UA представляє 4 покази документального кіно у рамках фестивалю АРТ-ПІКНІК Слави Фролової. Починаючи з 16 серпня кожної п'ятниці о 20:30 ми чекаємо на вас у 8-му павільйоні ВДНГ. Вхід – вільний!

Перший показ в рамках АРТ-ПІКНІКА, під назвою Doc.Short.Ukraine, присвячено українським короткометражним документальним фільмам. В нього включені найкращі українські стрічки, що брали участь у конкурсі Docudays UA 2013, a також вибрані новели з альманахів «Відкритий доступ» та «Поза Євро». Модератор – Ксенія Харченко, письменниця та беззмінний модератор конкурсної програми Docudays UA.

 

Другий показ, 23 серпня, планується присвятити європейському короткому метру, а 30 серпня та 6 вересня буде представлено два повнометражні фільми з конкурсної програми Docudays UA. Детальніша інформація – незабаром.

 

Програма Doc.Short.Ukraine:

«Сери та сеньйори», реж. Олександр Течинський (Україна, 2013, 35 хв.)
Премія ім. Андрія Матросова (від команди фестивалю) на Docudays UA 2013, спеціальний диплом журі Української кінопремії на Міжнародному Одеському кінофестивалі 2013

Екскурсовод, військовий, банківський службовець, авіамеханік та інші неприкаяні мужики з усієї України щоосені з’їжджаються до Умані, аби попрацювати під час паломництва хасидів на свято Рош ха-Шана. Протягом чотирьох діб до цього містечка безперервним потоком тягнуться десятки тисяч хасидів – у святковому настрої, з піснями, танцями та… величезною кількістю вантажу. Чотири доби місцеві носильники сплять по три години у саморобних халабудах при дорозі, а в інший час тягають на собі тонни різноманітних речей, щоб заробити свою двомісячну зарплатню. Дорогою їм постійно доводиться шукати порозуміння з практично «позаземним» клієнтом та один із одним. Проте жодні тягарі, здається, не спроможні загасити їхнього оптимізму і почуття гумору. Врешті-решт вони впевнені: «Бозя знає, що робить».

 

 

«Поліна», реж. Роман Бондарчук (Україна, 2012, 15 хв.)
Старий вчитель Семен Ривкін відкрив та виховав багато талановитих музикантів за час своєї багаторічної кар’єри. Але зрештою всі вони покидали його оркестр для того, щоб грати у більш відомих гуртах. Як йому вдасться зупинити занепад оркестру?
Рішення знайшлося завдяки Поліні. Вона грає на барабанх, саксафоні, трамбоні та піаніно. Вчителю потрібно тільки навчити її грати ще на кларнеті та тубі, і тоді вона стане «людиною-оркестром» і замінить всіх музикантів, які покинули оркестр.

 

 

Документальний кіноальманах «Поза Євро» (обрані новели)
«Металобрухт», реж. Дмитро Глухенький (Україна, 2012, 12 хв.)
«Відкритий урок», реж. Наталія Машталер (Україна, 2012, 14 хв.)

Кіноальманах «Поза Євро» – це результат колективної роботи молодіжної творчої лабораторії. Його ідею, напевно, можна визначити як спробу уособлення натовпу. Здатність побачити, виокремити людське обличчя з юрби, що здається безликою, згуртованою на спортивній, політичній чи будь-якій іншій основі. І розповісти про це. У цьому, напевно, суть. Як альманаху, так і лабораторії. 
Наскільки вдалий цей експеримент – судитимуть глядачі. У будь-якому разі він відбувся. І перед нами серія уважних, вдумливих, стурбованих чи іронічних, але завжди небайдужих і самостійних поглядів молодих авторів на дійсність, що їх оточує.
Побачити в натовпі окреме людське обличчя – також означає зберегти власне. У будь-якому натовпі… Який таким чином уособлюється і отримує шанс перетворитися на суспільство. Думка не нова, втім вона потребує нагадування.
Цей проект є результатом співпраці Української майстерні документального кіно, Міжнародної академії Dragon Forum, документалістів України та Польщі. 

 

 

Документальный альманах «Відкритий доступ» (обрані новели)
«У кутку», реж. Дмитро Тяжлов (Україна, 2013, 25 хв.)

Мешканці села Панасівка на Полтавщині – а це, головно, люди похилого віку – не мають громадського транспорту вже п’ять років. Їздять хіба що на підводі чи конях, не можуть вчасно купити ліки та хліб, отримати медичну допомогу. 
Зоя Іванівна Шульга – мешканка цього села, вирішує подати інформаційний запит, щоб дізнатися від влади, чому скасовано рейсовий автобус до їхнього села. Реакцією влади на інформаційний запит є підписання нового договору зі «старим» перевізником, який роками не виконував умови попередньої угоди, позбавивши мешканців транспортного сполучення. Це не зупиняє Зою Іванівну і вона продовжує писати запити та звернення. Чи ходитиме врешті автобус до її села? Як вижити в населеному пункті, що перебуває на межі зникнення, як переконати себе та зневірених односельців діяти?

 

 

«Ромська мрія», реж. Роман Бондарчук (Україна, 2013, 22 хв.)

«Ромська мрія» – це чотири історії про мешканців таборів Закарпаття. Дениса, Мирослава, Діану та Ренату вважають успішними в ромському середовищі, тож вони прагнуть бути взірцями. Цикл «Ромська мрія» – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області.

1. «Денис» Денис виховувався в інтернаті, тепер він веде тут музичний гурток. Живе у таборі в будинку тещі з дружиною і трьома дітьми. Але на роботу ходить лише в класичних костюмах з краваткою й до блиску начищених черевиках. Денис купив ділянку землі в селі, мріє збудувати там будинок і виїхати з табору.

2. «Мирослав» Мирослав працює в обласній телерадіокомпанії, знімає та веде щотижневу програму для ромів. Теми програм Мирослава охоплюють і спортивні змагання за участю ромів, і роботу ромських організацій, навіть історичні оповіді, які мають пробуджувати повагу до свого народу.

3. «Діана» Діані 23 роки, вона мешкає у таборі «Радванка». Мати двох дітей від двох шлюбів не полишає мрії вивчитися й стати професійним хореографом. Діана веде танцювальний гурток у місцевій ромській школі. Жінка переконана, що нація припиняє своє існування тоді, коли люди перестають виконувати народні танці.

4. «Рената» Рената народилася в таборі в Мукачевому. Вона вивчилася на юриста в Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і переїхала з батьками у квартиру. Нещодавно Рената почала працювати в центрі правової інформації та консультації, створеному в колишньому будинку батьків дівчини. Уперше в історії мукачівського табору ромів безкоштовно консультує юрист. Дівчина допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах.

 

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020