Скільки Арамі себе пам’ятає, її мати страждала на епілепсію та хворобу Паркінсона. Як єдина дитина батька, який покинув сім’ю, Арамі мусила змалку піклуватися про себе та свою матір, що було зовсім непросто. Десять років потому вона якимось чином спромоглася розірвати цей ланцюг і знайти своє особисте щастя у Швейцарії, де мешкає разом із партнером Патріком. Але здоров’я її матері стрімко погіршується. Оскільки ніхто, крім Арамі, не може доглянути жінку, вона мусить повернутися до Парагваю. Це дуже особистий фільм про універсальну проблему, з якою всі ми мусимо мати справу: що робити з батьками, коли вони стають старими й немічними?
Арамі Ульйон народилася в Асунсьйоні, Парагвай, у 1978 році. Вона отримала стипендію Бостонської фундації кіно і відео, де вивчала практику кінозйомок. Досвід кіновиробництва включає в себе музичні відео, телепрограми й рекламні ролики для латиноамериканських і європейських кінокомпаній. Як письменниця, Арамі опублікувала «Про наругу та інших родичів» – книгу оповідей на тему жорстокої поведінки з жінками.
Відсутність власного імені (1998), Приманка (2000)
