«ЕКС-ЮГОСЛАВІЯ: ПРИМИРЕННЯ»: Про повернення до мирного життя

17 березня 2015

Майже чверть століття тому розпочався розпад Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. Спричинені ним криваві конфлікти тягнулися в регіоні протягом десяти років. Як виглядає життя на цих просторах сьогодні?  Програма фестивалю «Екс-Югославія: Примирення» різнопланово ілюструє непрості процеси повернення до мирного життя. Розповідає координаторка правозахисних заходів Docudays UA та югославістка Надія Чушак.

 

Стрічка сербського режисера Желька Мірковіча «Друга зустріч» сповнена оптимізму та легкого гумору. Режисер організовує зустріч двох чоловіків, які свого часу воювали один проти одного. Один герой здобув слави завдяки тому, що під час служіння в югославській армії під його керівництвом вдалося збити американський стратегічний бомбардувальник F-117, задіяний у кампанії НАТО проти Югославії. Другий герой – власне, пілот цього літака. Зустрівшись через більш ніж десять років у мирному житті, чоловіки зі здивуванням розуміють, що насправді їх об’єднує значно більше, ніж роз’єднує. Сім’я, мирна робота та яблучні пироги виявляються важливішими, ніж те, що колись вони могли спричинити смерть один одному.

 

Що відіграє найвагомішу роль при укладенні міжнародної угоди? Суперечливе слово у тексті угоди чи краватка, яку вдягне того дня політик? Данський фільм «Угода» – це унікальна нагода зазирнути у світ дипломатії, побачити, що відбувається за зачиненими дверима мирних перемовин. Стрічка документує складний процес погодження сербською та косовською дипломатичною службами документу про спільний пункт перепуску на кордоні, що відбувався за медіаторства ЄС. На перший погляд, ця проблема може видатися радше технічною. Проте сербсько-косовський конфлікт настільки складний – Сербія і до сьогодні не визнала незалежність Косова – що жодна зі сторін не хоче поступитися ні на міліметр. Напруга у кімнаті переговорів часами зашкалює, і вміла операторська робота вдало її виловлює в міцно стиснених щелепах чи нервовому перебиранні пальцями учасників процесу. Проте і в цій стрічці авторам вдається продемонструвати багатовимірність її героїв. Холодні дипломати тут часами скидають свої маски та постають звичайними людьми, із своїми хобі,  слабостями та почуттям гумору.

 

Врешті «Залишки» – це меланхолійна замальовка про життя в боснійському місті Мостарі. Емблему міста, старовинний міст часів Османської імперії, знищила хорватська армія під час війни, щоби стерти ознаки «мусульманської» культури з ландшафту. Після завершення конфлікту його відновили зусиллями міжнародної спільноти як декларацію символічного примирення. Цей фільм – калейдоскоп людських історій та доль, показує, що повернутися до нормального життя далеко не так просто, як побудувати міст. Залишки минулого присутні у спогадах та повсякденному житті городян. 

 

Надія Чушак, координаторка правозахисних заходів Docudays UA

МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
22–30
березня 2019
3
мiсяцi до кінця прийому заявок

Завантажуйте мобільний додаток Docudays UA


Подай свій фільм через

ДОСВІД. «Це була моя планета»
DOCU/БЛОГ
ДОСВІД. «Це була моя планета»
Пропонуємо до читання серію блогів про досвід авторок та авторів документальних фільмів у конкурсах Docudays UA
DOCU/БЛОГ