З часів краху комуністичного режиму в 1989 році населення Болгарії скорочується найшвидше у світі. Низький рівень народжуваності, високий рівень смертності і дві великі хвилі еміграції стерли з мапи Болгарії цілі села, тоді як інші населені пункти перебувають на межі вимирання. Фільм досліджує життя в одному із таких сіл, яке переслідують обіцянки і комунізму, і капіталізму.
Кей Ганнаган переїхала жити у сім’ю Йордана та Малінки, їхньої доньки Іви та онуки Йоани у травні 2009 року. «Корпус миру» відправив її в Алтимир на три місяці навчання, і протягом того літа вона називала Алтимир своїм домом. Члени сім’ї, яка поселила її у себе, стали гордими представниками свого тихого на перший погляд села, розповідаючи їй родинні рецепти, про національних героїв та промисловість, яка піднесла селище під час його розквіту в комуністичні часи. Кей Ханнахан повернулася до Алтимира у січні 2016 року, щоб дослідити пам’ять про минуле у повсякденному житті.
Вибране: «Алтимир» (2016)
