Центральна програма фестивалю «4 ГРАДУСИ» – про перших посланців глобального потепління, «велику рогату змову», ненажерливе чудовисько промисловості та боротьбу як доказ любові до планети Земля. Як і чому ці фільми говорять про екологію, розповідає PR-директорка фестивалю Дар'я Аверченко.
Те, що клімат змінюється, стало, нарешті, очевидним і в Україні – підвищення температури влітку до аномальних сорока градусів відчули всі ми, а не лише вчені-метеорологи. Заява Дональда Трампа, що клімат не змінюється (а отже глобальні бізнеси можуть і далі засмічувати землю й небо), спричинила хвилю протестів екоактивістів від Нью-Йорку до Брюсселя. Ми теж вирішили долучитися до світового протесту «Клімат проти капіталізму». Так виникла тема й центральна програма фестивалю «4 ГРАДУСИ». Ми добирали фільми ретельно, щоб якнайдохідливіше й об’ємніше розповісти про процес зміни клімату.
Даруйте, цього разу ми підготували програму, яка мислячим людям обіцяє безсоння. Полярні льодовики справді тануть, від чого страждають як мешканці селища Туле на крайній півночі Ґренландії, так і жителі їхнього антипода – острова Тувалу в Тихому океані - показує стрічка «ТулеТувалу». Незабаром люди Туле й Тувалу назавжди покинуть свої оселі й шукатимуть сухої землі – як перші посланці глобального потепління, від якого не сховатися нікому.
Балансуючи на самому краю, людина вперто продовжує війни за нафту, підтверджуючи той факт, що екологічне – майже завжди політичне. У фільмі «Коли два світи зіштовхуються» президент Перу Алан Ґарсія починає агресивно добувати нафту, мінерали та газ на недоторканих землях Амазонії, де мешкають корінні народи. Протистояння переходить у смертоносне насильство.
Боротьба за екологію триває й поза зонами конфліктів: здавалося б, чим може бути небезпечне скотарство? Однак у великих обсягах індустрійне тваринництво руйнує планету. І те, як уперто мовчать про це провідні екологічні організації світу, наводить на думку про «Велику рогату змову»!
Китайський режисер Чжао Лян у фільмі «Демон скорботи» досліджує соціальні структури в індустрійних провінціях Монголії. Спостерігаючи за життям працівників шахт і кар'єрів, як за дантівським пеклом, хочеться смикнути за рукав того, хто поряд у залі: «Це ж усе неправда? Грим-костюм, прекрасна робота художника?»
Глобалістичні кампанії, глобальне потепління, глобальна загроза людству – потрібна дуже сильна воля й почуття відповідальності, щоб не опустити руки й продовжувати боротися. І надзвичайне почуття гумору. Уже два десятиліття підряд дотепники Енді Білчбаум та Майк Бананно із The Yes Men (стрічка «The Yes Men: Згодні бунтують») видають себе за… ворогів екології. Тільки так вони мають змогу потрапити в новини й пропагувати свої справжні ідеї. Вони проводять прес-конференції від імені Торгівельної палати, де розповідають про підступні шкідливі для природи плани цієї організації. Дарують білих ведмедів уряду Нідерландів від імені Газпрому. Влаштовують нашестя людей у «захисних» костюмах-кулях на конференцію ООН, присвячену зміні клімату. І, певно, це найкращий взірець для наслідування: боротьба як стиль життя та доказ любові планеті Земля.
На фото - кадр з фільму «Демон скорботи»
