Тіні «Літаючої тарілки»

27 жовтня 2018

На початку жовтня Музей сучасного мистецтва у Варшаві присвятив одну зі своїх експозицій творчості відомого українського архітектора й художника Флоріана Юр'єва. Разом з іншими його роботами до виставки ввійшли архіви створення авторської споруди в Києві – «Тарілки».

 

Також у рамках виставки режисер Олексій Радинський показав матеріали майбутнього документального фільму про «Тарілку», що став одним із переможців фестивального проекту «CIVIL PITCH: фільми громадської активності». Знімальна група цієї стрічки та власне рух #savekyivmodernism супроводжували Флоріана Юр'єва на всіх етапах боротьби проти передачі цієї модерністської будівлі в приватні руки.

 

Цього місяця, як ніколи, виникло гостре питання щодо майбутнього «Тарілки». Про це у своєму блозі розповідає Олексій Радинський.

 

Протистояння навколо модерністського шедевру в Києві виходить на міжнародний рівень. Кілька тижнів тому забудовники нарешті оприлюднили проект торгового центру OCEAN MALL. Це розвіяло останні сумніви (якщо вони в когось були) щодо намірів перетворити «Тарілку» на торговельний майданчик. За кілька днів до цього представники того самого забудовника відверто брехали, що проекту, який можна було б показати громадськості, у них досі немає. Це відбувалося під час зустрічі з міськими активістами та міністром освіти і науки Лілією Гриневич. Саме її відомство віддало «Тарілку» в довготермінову оренду на сумнівних підставах: за некомерційною орендною ставкою, при цьому не виключаючи можливості перепрофілювання цієї будівлі.

 

І забудовники, і міністерство вирішили повністю проігнорувати суспільний резонанс навколо цієї будівлі, який не вщухає вже близько року. З огляду на те, якими темпами відбувається знищення суспільного простору Києва в інтересах капіталу – досить згадати кінотеатри «Кінопанорама» та «Україна» – спротив цьому процесу тільки зростатиме, а розрахунок корумпованих чиновників на те, що про цю справу поступово забудуть, призведе до зворотного результату.

 

 

Тим часом ситуацією навколо «Тарілки» почали цікавитися за межами України. Експозиція про цю споруду та її автора – архітектора й художника Флоріана Юр’єва – відкрилася в Музеї сучасного мистецтва Варшави в рамках виставки «Сусіди» під кураторством київського Центру візуальної культури. «Літаюча тарілка» не вперше опиняється в центрі уваги міжнародної музейної спільноти: у 2012 році проект Флоріана Юр’єва було показано в ArchitekturZentrum Wien на виставці «Радянський модернізм. 1955–1991», яка поклала початок новій хвилі інтересу до модерністської архітектури.

 

Основна відмінність експозиції варшавського Музею сучасного мистецтва в тому, що вона розповідає не лише про історію «Тарілки», але й про її можливе майбутнє як прибудову до торговельного центру. До експозиції ввійшли архівні матеріали, інформація про публічну кампанію на захист будівлі, вибрані робочі матеріали до майбутнього документального фільму, а також архітектурний макет, власноручно виготовлений Флоріаном Юр’євим для того, щоб запропонувати забудовникові компромісний варіант співіснування будівлі «Тарілки» й торговельного центру (пропозицію Флоріана Ілліча було повністю проігноровано – попри численні публічні заяви представників забудовника про їхню співпрацю з автором будинку). Автором експозиції про «Тарілку» став архітектор Олексій Биков, співзасновник руху #savekyivmodernism.

 

 

Зазвичай музейна виставка аж ніяк не є тим чинником, що здатен зупинити дії агентів великого капіталу. Утім міжнародний розголос може мати доволі несподівані наслідки для київських забудовників, чиї інтереси тепер також не обмежуються Україною. Наприклад, під час підготовки виставки у Варшаві стало відомо, що компанія «Альтіс-холдинг», чиї крани зараз височіють над «Тарілкою», бере участь у тендері на будівництво нової будівлі того самого Музею сучасного мистецтва у Варшаві. Керівництву цієї компанії невдовзі доведеться усвідомити собі, що на результати таких тендерів впливає не лише дешевизна пропонованих ними послуг, але і їхнє ставлення до архітектурної спадщини.

 

На черзі – надзвичайно чутлива до будь-яких звинувачень у корупції шведська компанія IKEA, що одразу після оголошення про відкриття свого магазину в OCEAN MALL почала отримувати незручні питання від журналістів про оборудки, унаслідок яких шедевр модернізму опинився в руках їхніх київських партнерів.

 

Текст: Олексій Радинський

Фото: Wojtek Radwanski, Museum of Modern Art in Warsaw

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020