DOCU/АРТ: територія подарунків

06 березня 2019

Про гостросюжетність кожного з фільмів цьогорічної програми DOCU/АРТ розповідає його кураторка Ольга Бірзул.

 

Цьогоріч ми повертаємо в програму фестивалю секцію DOCU/АРТ. Не тільки заради великої й чистої любові до мистецтва в кіно та кіно в мистецтві. Повернутися до цієї розмови нас змушують події останніх місяців. У 2018 році Київ втратив одразу два культових кінотеатри – «Кінопанораму» та «Україну». В епоху тотального консюмеризму нам пропонують вживати мистецтво в перервах між шопінгом і фастфудом. У результаті кінотеатри й галереї витісняються на периферію суспільного життя.

 

 

Однак не кожне суспільство смиренно приймає такі сценарії. Наприклад, герої сербського фільму «Окупований кінотеатр» кілька місяців боролися за легендарний кінотеатр «Звезда», але в якийсь момент зламалися під натиском суворої дійсності. До слова, про свій досвід вони розкажуть після показу фільму на Docudays UA. Наступного дня ми запрошуємо на відкриту дискусію «Публічні простори: вхід вільний?», де українські активісти й урбаністи розкажуть не тільки про свій досвід боротьби за кінотеатри, а й про успішні кейси відновлення культурних просторів в Україні (кінотеатр «Жовтень», 24-те березня).

 

Другий фільм з програми DOCU/АРТ познайомить з активістом зі світу мистецтва. Його головний герой – легендарний лендарт-художник Христо Ботев. У 60-х він виїхав з комуністичної Болгарії й разом зі своєю дружиною-француженкою почав створювати проекти, які сьогодні входять в усі енциклопедії із сучасного мистецтва: Христо обгорнув тканиною Рейхстаг і паризький міст Пон-Неф. Художник принципово створює всі проекти за власні кошти і відкриває їх для вільного огляду. «Прогулянка по воді» – не стандартний байопік, а по суті, кіно про процес створення одного з його останніх проектів на озері Ізео в Північній Італії. Грубо кажучи, нас пускають на бекстейдж. А це, повірте, гостросюжетне видовище.

 

Третій фільм деякою мірою резюмує всю програму й виводить на більш універсальну проблему – рефлексію щодо теми мистецтва як дару, який ми розучилися один одному підносити. Серед героїв фільму «Дар» Робін МакКенні – засновники сквоту в Римі, де одночасно працює безкоштовна галерея й притулок для ромів; сучасні художники, які дарують свої роботи відвідувачам музею; учасниця фестивалю Burning Man, який, як відомо, вважається територією, вільною від грошей; та інші прекрасні люди, яким насамперед важливий меседж – «мистецтво – це дар». І приємний бонус: прямо з Канади свій фільм приїде представляти сама режисерка.

 

Текст: Ольга Бірзул

Чільне фото: кадр з фільму «Дар» Робін МакКенні

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020