Просто діти: історії з усього світу

20 лютого 2020

Сучасні діти змінюють світ. Вони ставляться до нього, як до цікавої гри, і бачать життя крізь свою оптику: дивуються, обурюються, співчувають і приймають. Дитячий погляд дозволяє розгледіти актуальні проблеми з нового боку. Інколи дещо наївного й прямолінійного, але завжди безкорисного та відкритого, спроможного вказати на несподівані шляхи розвитку. Які – розповідають стрічки з програми DOCU/ДІТИ для дітей і дорослих.

 

 

Повнометражна стрічка «Анбесса» італійської режисерки Мо Скарпеллі – це поетичне документальне кіно про Асаліфа, жвавого 10-річного хлопчика, який живе неподалік від міста Аддис-Абеба, Ефіопія, у «сірій зоні». Невеличка халупа Асаліфа розташована на кордоні між типовими дешевими новобудовами та лісом, звідки лунає виття гієн. Асаліф і його мати – з тих фермерів, яких виселили з власних земель через будівництво багатоповерхівок. Вони продовжують звичне життя, але все більше нагадують зникому натуру, втрачену ланку між гармонійним світом дикої природи та глобалізацією, що замикає людей у бетонну клітку. У своїх мріях Асаліф перетворюється на хороброго лева (саме так перекладається «анбесса» з амхарської мови), який захищає рідний дім від гієн, однак ці фантазії конфліктують з іншою реальністю: із незнайомим, блискучим і манливим районом, де люди живуть у квартирах з електроенергією і телевізорами.

 

Кадр з фільму «Колір шкіри»

 

«Колір шкіри» – короткометражний фільм про дотепного, спритного та незвичайного хлопця Кауана. Йому 11 років, він живе в Бразилії, і він альбінос. Але це ще не все: у нього три темношкірі брати та дві сестри-альбіноски. Непосидющий Кауан із захопленням розповідає про повсякденне життя в містечку біля моря, ніби глядач – це гість у його домі, і після оповіді вони підуть стрибати на батуті. Його життя сповнене правил та обмежень, оскільки він щодня повинен використовувати сонцезахисний крем, не може довго гуляти, йому складніше порозумітися з хлопцями, які грають на вулиці у футбол. Та Кауан не переймається і з незмінною усмішкою радіє життю. Для нього все можливо, головне – використовувати сонцезахисний крем!

 

Кадр з фільму «Карла і Нордал»

 

«Я молодша сестра, але одночасно ніби й старша», – говорить шестирічна Карла. Вона головна героїня стрічки «Карла і Нордал» норвезької режисерки й мами Карли Елізабет Аспелін. Це інтимна історія взаємин дівчинки та її старшого брата, у якого епілепсія та труднощі з навчанням. Нордал невимовно ніжний, постійно обіймається, грає та підтримує сестричку. Але водночас він потребує особливої уваги, дещо нав’язливий і не розуміє багато з того, що шестирічна Карла вже переросла. Сповнена любові до брата, вона розмірковує про його майбутнє й іноді мріє про старшу сестру. «Карла і Нордал» – це історія про прийняття, близькість і підтримку між дітьми, яка може стати прикладом для дорослих.

 

Кадр з фільму «Хвилі світла»

 

Героїня стрічки «Хвилі світла» Фріда бачить лише розмиті кольори й обриси предметів. Іноді вона втомлюється від сонячного світла, оскільки для неї воно надто інтенсивне та заважає занурюватись у думки. Попри порушення зору, Фріда активно досліджує те, що її оточує: вона торкається скульптур у музеї, плаває в басейні та вдихає запах осіннього листя в парку. Фріда показує, як можна навчитися жити з власною інвалідністю, знаходячи в цьому досвіді унікальність та цінність.

 

Кадр з фільму «Ловець пташок»


Сімон Леренґ Вільмонт відомий українським глядач(к)ам завдяки фільму «Віддалений гавкіт собак» про життя 10-річного хлопчика Олега на лінії фронту на Донбасі. У 2018 році ця стрічка отримала приз студентського журі Docudays UA, а вже наступного року ввійшла в короткий список «Оскара» в номінації «Найкраща повнометражна документальна стрічка». Тепер на фестивалі представлена нова короткометражна робота Сімона «Ловець пташок» – про підлітка на ім’я Решат, який живе в азербайджанському селі біля нафтородовища. Птахи – його справжнє захоплення, він відчайдушно прагне навчитись їх тренувати. Для юнака це не лише пошук улюбленої справи, а й пам’ять про померлого батька. Захоплення зводить Решата з місцевим птаховодом, який говорить, що голубам треба підрізати крила. Чи погодиться на це юнак? Складнощам вибору та вмінню берегти пам’ять і присвячено «Ловець пташок».

 

Текст: Ольга Сидорушкіна

 

Чільне фото: кадр з фільму «Анбесса»

 

Нам неабияк важлива ваша підтримка – зробити внесок на розвиток Docudays UA і долучитися до клубу друзів DOCU/CITIZEN можна за посиланням. 

17 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020
Українське кіно під загрозою: звернення до прем'єр-міністра
Новини
Українське кіно під загрозою: звернення до прем'єр-міністра
Спільно з українськими кінематографіст(к)ами закликаємо не скорочувати фінансування українського кіно
Новини
Звернення про недопущення створення консультради з «представниками ОР…
Новини
Звернення про недопущення створення консультради з «представниками ОРДЛО»
Новини
FAQ про абонементи та акредитації
Новини
FAQ про абонементи та акредитації
У контексті перенесення фестивалю
Новини
Docudays UA перенесено у зв'язку з карантином
Новини
Docudays UA перенесено у зв'язку з карантином
Новини
DOCU/ТАБІР: документальні канікули для дітей і підлітків
Новини
DOCU/ТАБІР: документальні канікули для дітей і підлітків
Вивчайте детальний розклад подій
Новини
Вибачте. Зображення відсутнє: фільми-подорожі, фільми-есе
Новини
Вибачте. Зображення відсутнє: фільми-подорожі, фільми-есе
Новини
Кіноесе як розрив, як чиста впертість
Новини
Кіноесе як розрив, як чиста впертість
Про фестивальну кінопрограму «Вибачте. Зображення відсутнє»
Новини
Meet Professionals: знайомтеся з експерт(к)ами кіноіндустрії особисто
DOCU/ПРО
Meet Professionals: знайомтеся з експерт(к)ами кіноіндустрії особисто
DOCU/ПРО