«Оголене тіло ще не означає, що ми оголюємо свої серця», — говорить танцівниця-одоріко. Однак у цій стрічці молоді та старші стриптизерки розкривають значно більше за своє тіло. Режисер Йоічіро Окутані фільмує своїх героїнь переважно в скромних роздягальнях та коридорах напівпорожніх театрів. Він емпатично зображує працю жінок та їхні особисті розмови. У цьому йому допомагає іменита режисерка монтажу із Гонконгу Марі Стефен, яка неодноразово працювала з Еріком Ромером. «Оголені серця» — це споглядання меланхолійного та чуттєвого світу, зафільмованого напередодні зникнення.
Творча команда:
Режисерська робота: Йоічіро Окутані
Продюсування: Асако Фуджіока, Ерік Ньярі, Анні Оайон-Декель
Операторська робота: Йоічіро Окутані
Монтаж: Марі Стефен
Звук: Харуюкі Судзукі
Виробництво
Cineric Creative, Documentary Dream Center, 24images
Нагороди
«Гран-прі журі» в секції Kaleidoscope на фестивалі DOС NYC (2021); Участь в офіційній програмі Міжнародного кінофестивалю в Ямаґаті (2021); Участь в офіційній програмі Міжнародного фестивалю DOK Leipzig (2021)
Режисер/-ка
Йоічіро Окутані
Йоічіро Окутані народився у 1978 році в Японії. Він пройшов курс документалістики в Кіношколі Токіо від таких режисерів, як Сато Макото та Цуцуї Такефумі. Його повнометражна документальна стрічка «Остання трупа сайд-шоу Японії» (2012) про колектив фрик-шоу та його родину здобула статус культової. Фільм «Діти сонця» (2013) був відібраний на Міжнародний кінофестиваль у Ямаґаті (секція «Нові віяння Азії») у 2011-му та Міжнародний кінофестиваль документальних фільмів Cinéma du Réel (конкурсна програма «Перші фільми») у 2012-му. Обидва фільми вийшли в прокат у Японії. Робота «Одоріко» (2020) взяла участь у «Повнометражній конкурсній програмі» Міжнародного кінофестивалю документальних фільмів у Амстердамі та у «Міжнародній конкурсній програмі» фестивалю Cinéma du Réel, де здобула міжнародну нагороду «La Scam» та «Премію нематеріальної культурної спадщини».
Вибрана фільмографія
«Одоріко» (2020), «Nippon no Misemonoyasan» (2012), «Діти сонця» (2011)
