Docudays UA на Євромайдані: знову на вулиці, серед наших глядачів

16 грудня 2013

Покази Docudays UA на Євромайдані стартували 13 грудня...

 

Майдан як величезна ПТС, а ти в ній – режисер. Великий екран на Будинку профспілок і малий на сцені «Відкритого Університету Майдану». На останньому – «Відкритий доступ», гостросоціальний альманах актуального документу. За розслідуванням про власників Межигір’я напружено стежить близько сотні людей. Люди обступають сцену щільним кільцем, п’ють чай, посміхаються, хтось зручно примощується на асфальті. По закінченні фільмів ставлять питання авторам. В буржуйці горять дрова, бесіда тече в спокійному конструктивному руслі. Куди звернутися, коли в судах тебе «відфулболили»? Як отримати відповідь на важливе питання? Складні завдання й прості сценарії від Сергія Лещенка, Володимира Тихого, Сергія Андрушка, Дмитра Тяжлова та Аксіньї Куріної. Наш постійний модератор Максим Буткевич за будь-якої температури повітря й будь-яких часових обмеженнях примудряється приділити увагу кожній піднятій руці, кожному, навіть найменш сміливому питанню.

 

Однак варто перевести погляд трохи вліво на великий екран, і тут уже закіпають пристасті – Руслана, Кличко, члени опозиції підкидають у топку народного обурення все нові й нові слоґани. Вони ставлять юрбі риторичні запитання, які потребують простої й блискавичної відповіді. Юрба у відповідь – реве, гарчить, голодно заковтуючи заготовки. Часом видається, що це зовсім інша революція – хаотична, плутана, нещадна в своїй категоричності.

 

Обираючи між «великим» і «малим», революцією «галасливою» й «тихою», ми занурилися в життя обох. Намагаючись бути поза політикою, так чи інакше в неї залучалися. В Будинку профспілок за кафкіансько-гоголівським сценарієм, металися між кабінетами і народними депутатами: «ждати Жданова», затверджувати «зміст фільму», збирати підписи на аркуші паперу, щоб отримати доступ до зали, з якої нас врешті таки витіснила революція.

 

Але тепер ми знову тут, на вулиці, серед наших глядачів, у звичному середовищі, де кіно ще бодай на якийсь час є «найважливішим з-поміж мистецтв». Тут питання ставлять самі глядачі, а готових відповідей – немає. Позаду – чудовий показ і потужне енергетичне підживлення від спілкування майданців біля «малого» екрану. Попереду – нові покази.

 

Побачимося на Майдані. Любіть Кіно.

 

Вікторія Лещенко, 

програмний координатор Docudays UA

 

Docudays UA висловлює особливу подяку проектові «Відкритий університет Майдану».

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020