У 112-ій колонії фільми Docudays UA тричі викликали на біс

06 грудня 2013

До Копичинської колонії № 112, де відбуває покарання близько 1000 засуджених за тяжкі злочини чоловіків, Мандрівний Docudays UA цього року прийшов вперше.

 

Спочатку засуджені були в похмуро-скептичному настрої. Однак проглянули кілька сюжетів з українського альманаху «Поза Євро» і... попросили показати ще щось. Зупинилися на «Краю електросміття» австралійського режисера Девіда Феделя. Передивилися, обмінялися думками, але й цього виявилося замало…

 

На другій годині проектор добряче перегрівся  майже одностайно вирішили: «перекуримо, він тимчасом прохолоне, а тоді ще щось покажіть»«Говорили і курили», відтак подивилися ще й «Землю сліпих» Аудрюса Стоніса - і знову говорили…

Врешті-решт час таки вичерпався – нам треба було ще поспішати до місцевої гімназії.

 

Словом, не так часто доводиться зустріти настільки зацікавлену аудиторію, як у Копичинській колонії. Не можна не відчути, наскільки тутешнім в’язням хочеться спілкування. Тож якщо десь і планувати створення кіноклубу гуманістичного кіно, то саме тут.

 

Олександр Степаненко

 

P. S. Паралельно з представленням фестивальних фільмів цього дня тернопільська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини у колонії № 112 провела консультативний прийом для групи в’язнів.

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020