Нові обрії: до розмови про жінок в документальному кіно

30 березня 2017

Цьогоріч серед позаконкурсних програм нашого фестивалю – добірка з трьох стрічок від режисерок-документалісток, яку ми назвали ТРИ РЕЧІ, ЯКІ Я НЕ ЗНАЮ ПРО НЕЇ (привіт, друже Ґодаре). Представлені у ній фільми, які вишукувала програмна координаторка Дар’я Бассель, підважують стереотипи щодо долей та ролей жінок у сучасному світі. «Ґулістан – країна троянд» Зайне Акйол – фільм про шлях до свободи (внутрішньої та зовнішньої) учасниць Робітничої партії Курдистану. «Ама-Сан» Клаудії Варежау – про красу повсякденного життя звичайних жінок. «Венери» Леї Ґлоб та Метте Карли Альбертхсен – про сміливість відстоювати право на свою тілесність, сексуальність та фантазії.

 

А ще ця програма – чудовий привід поміркувати про місце жінок у документальному кіно. Яке воно? Чому важливо, щоб жінки створювали документальне кіно? Чи є відмінності між «жіночим» та «чоловічим» неігровим кіно? Звісно, у рамках невеликої статті дати відповідь на всі ці питання складно. Та обіцяємо – це лише початок.

 

Почати розмову про місце жінок  у світі документального кіно можна звернувшись до його витоків.  Для багатьох таким фундаментом є «Нанук з Півночі», а режисер цього фільму Роберт Флаерті, відповідно, вважається батьком документального кіно. Та мало хто знає, що без дружини Роберта Флаерті Френсіс це кіно ніколи б не відбулося. Вона, фактично, є співавторкою фільму. Та про це рідко говорять, зокрема й тому, що сама Френсіс значну частину свого життя посвятила створенню та підтримці міфу про Флаерті як прародителя документального кіно. Ця історія – ілюстрація розподілу ролей між чоловіками та жінками, що існує в патріархальному ладі, де саме чоловікові відведено місце деміурга та генія, а жінка натомість повинна виконувати доглядову та організаційну фунції.

 

Чи змінилося щось за сто років? За статистикою, у 2012 році у США «аж» 34, 5% документальних стрічок було знято режисерками. Такі дані про Україну наразі відсутні, тому що в нас питаннями участі жінок у процесі кіновиробництва ще системно не займалися (що й не дивно – навіть розмови про ґендерні квоти на участь у жінок у політичному житті скочуються до вигуків, що жінкам треба сидіти вдома та доглядати за дітьми).  Тим не менше, частка жінок у кіноіндустрії – як тут, так і за кордоном – суттєва. Ось лише вони й далі займаються переважно тим, що прийнято вважати другорядними ролями – продюсуванням, монтажем, кольорокорекцією… Та чи не пора нам відмовитися від романтизованого образу індивідуального автора-режисера, та визнати, що насправді без усіх цих «другорядних» ролей фільми ніколи б не побачили світу? Приміром, наскільки другорядною можна вважати роботу гості нашого цьогорічного фестивалю, режисерки монтажу Моніки Віллі, яка працювала над фільмами Ґлавоґґера та Зайдля? Підтвердження активної та важливої ролі жінок в (докуметальному) кіно заохочуватиме інших не боятися пробувати реалізувати себе у цій сфері.

 

Забезпечення участі жінок у творенні документального кіно важливе не лише для втілення ґендерної рівності (яка має бути основою будь-якого справедливого суспільства). У сучасному світі жінки та чоловіки через різну соціалізацію й далі продовжують сприймати – а отже й говорити про – світ по-різному. Минулого року на фестивалі ми показували хітову стрічку «Земля картелів» Метью Гайнема про злочинні картелі у Мексиці та героїчну боротьбу з ними. Цьогоріч покажемо інший фільм на цю ж тему – «Шторм» Татьяни Уесо. Та різниця між цими стрічками разюча.  Татьяна відмовляється від традиційного способу розповісти історію про боротьбу добра та зла, з чітко окресленими негідниками та героями. Це медитативне кіно, в якому ми майже не бачимо героїнь, чиї досвіди лягли в його основу. Та натомість, завдяки уважності режисерки,  ми отримуємо нагоду зануритися у й співпережити їхній досвід несправедливості, а також зрозуміти, що боротьба проти неї буває не лише такою, як нам показують в голлівудських блокбастерах.

 

Думка про існування особливого жіночого письма чи погляду викликає достатньо суперечок навіть у середовищі феміністок. Мовляв, не варто скочуватися до біологічного детермінізму та стверджувати, що фізіологія визначає стиль творчості. Та це хибне трактування. Авжеж, жінки можуть знімати, малювати чи писати так само, як і чоловіки. Особливо якщо пройдуть перед цим муштру в школі та/чи університеті, де як гідну наслідування класику їм подаватимуть головно твори чоловіків. Ідея про особливий жіночий погдяд у кіно приваблює тому, що це ідея про можливість творчості, яка бунтує проти (патріархальних) канонів, породжує нові візії та свіжі прочитання узвичаєного, а отже, й формує неочікувані виміри свободи. Наша позиція у світі, наші досвіди, впливають на те, як ми сприймаємо, розуміємо та відтворюємо дійсність. Саме тому, більша кількість жінок (та людей з іншими гендерними ідентичностями) в процесі творення кіно – на руку всім, хто любить більш різноманітне кіно, з неочікуваними темами, інтерпретаціями та незашореною стилістикою. Не вірите – подивіться ТРИ РЕЧІ, ЯКІ Я НЕ ЗНАЮ ПРО НЕЇ.

 

Текст: Надія Чушак

Чільне фото: «Ама-Сан» (реж. Клаудія Варежау)

21 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 31 — 9 
травня
червня 2024
Зустрічайте студентське журі цьогорічного Docudays UA
Новини
28 березня 2024
Зустрічайте студентське журі цьогорічного Docudays UA
Новини
28 березня 2024
Представляємо міжнародне журі Docudays UA-2024!
Новини
22 березня 2024
Представляємо міжнародне журі Docudays UA-2024!
Новини
22 березня 2024
Сексуальне насильство, пов’язане з війною: як допомогти постраждалим
Конспект
21 березня 2024
Сексуальне насильство, пов’язане з війною: як допомогти постраждалим
Конспект
21 березня 2024
«Український сезон: Сила людей»
Новини
20 березня 2024
«Український сезон: Сила людей»
Новини
20 березня 2024
Показ і дискусія: документування сексуального насильства, пов’язаного…
Новини
01 березня 2024
Показ і дискусія: документування сексуального насильства, пов’язаного з війною
Новини
01 березня 2024
Запрошуємо громадські організації до співтворення дискусійного майдан…
Новини
29 лютого 2024
Запрошуємо громадські організації до співтворення дискусійного майданчика на Docudays UA
Новини
29 лютого 2024
Грані незламності: показ та обговорення документального фільму «Євром…
Новини
19 лютого 2024
Грані незламності: показ та обговорення документального фільму «Євромайдан. Чорновий монтаж»
Новини
19 лютого 2024
Запрошуємо до студентського журі Docudays UA-2024!
Новини
16 лютого 2024
Запрошуємо до студентського журі Docudays UA-2024!
Новини
16 лютого 2024