Сім особливих місць See Ukraine

01 жовтня 2018

Мадрид. Мюнхен. Париж. І сім просторів – галерей, кінотеатрів, арт-центрів, – що по-новому осмислюють і оживають під прицілом See Ukraine. Уже за декілька тижнів Docudays UA вдруге помандрує до Європи з проектом культурної дипломатії. А це покази сучасної документалістики з України, виставка українських митців і, звісно, дискусійна платформа, у якій міжнародні та українські експерти й експертки говоритимуть про цьогорічну концепцію проекту під назвою «Пустий постамент». Чим особливі та важливі місця проведення нинішнього See Ukraine читайте в нашому блозі.

 

Ольга Бірзул,

кураторка проекту See Ukraine

Мадрид (12–14 жовтня)

 

Рік тому See Ukraine вже відкривав осінній сезон у кінотеатрі Cineteca, що розташований у сучасному арт-центрі Matadero Madrid. Цьогоріч проект знову повертається сюди. І це, чесно кажучи, моя маленька радість, адже я була вражена як історією заснування кінотеатру, так і його програмою.

 

Cineteca, Мадрид (фото: Ніколас Вігер/Flickr)

 

По-перше, це муніципальний арт-центр, створений на місці закинутого лазарету для биків. Тепер тут пульсуючий культурним життям простір, у якому можна знайти що завгодно: від театру й галереї до прокату велосипедів. Як пояснення – три роки тому мадридці обрали собі мером сімдесятирічну Мануелу Кармена, відому тим, що в роки диктатури Франко вона захищала жертв режиму. Від самого початку Мануела взялася заповзято «лікувати» болючі місця міста: заснувала програми з ревіталізації закинутих просторів, оголосила урбаністичні конкурси, що заохотили соціально активних громадян, підтримала кампанії з асиміляції біженців і, власне, завжди бере активну участь у демонстраціях проти ґендерного насилля та нерівності.

 

По-друге, Cineteca настільки стабільно фінансується державою, що тут не показують блокбастери та інший прокатний шлак. У програмі кінотеатру лише документалістика, авторські фільми, кінокласика, кураторські збірки та фестивальні покази. У місцевій книгарні навіть можна знайти книжки про Дзиґу Вертова в іспанському перекладі!

 

LOVAAS Gallery, Мюнхен (фото: Contemporary Art Daily)

 

Ірина Клименко,

координаторка проекту See Ukraine у Німеччині

Мюнхен (6–11 листопада)

 

Тематичний фокус цьогорічного See Ukraine спонукав шукати інституції, які дозволили б, з одного боку, синергію з громадським простором міста, а з іншого – уможливили б відкриту дискусію про непрості питання суспільних трансформацій в Україні. І саме в Мюнхені заявлена тема «Пустого постаменту» видається вкрай близькою. Місто є зразком демократії та суспільної впорядкованості. І водночас з історичної перспективи: саме тут свого часу нацистський режим сформував свій суспільний фундамент, тінь якого досі видима, скажімо, у таких об’єктах, як монументальний Гауз дер Кунст або Одеонсплац, де було трагічне спалювання заборонених книжок. Десятиліттями суспільний виклик полягав у тому, щоб знайти консенсус, що й у якій формі може залишатися видимим і чи залишатись узагалі.

 

Програму документальних фільмів покажемо в кінотеатрі «Монополь», який має свою багаторічну публіку документалістики. Виставка робіт молодих українських митців гостюватиме в галереї сучасного мистецтва «Ловаас» в музейному ареалі в центрі міста. Дискусія, у якій братимуть участь правозахисники та історики України й Німеччини, проходитиме в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана за співпраці зі Школою дослідження Східної Європи.

 

Мюнхенський університет в Німеччині (фото: www.en.uni-muenchen.de) 

 

З перспективи цього міста Україна є дуже далекою, і, хоч як прикро, усе ще значно далі, аніж географічні маркування. Сьогодні, коли Україна перебуває в стані війни, а Німеччина намагається впоратись із новими викликами праворадикальних настроїв, мова документалістики, мистецтва та дискусії залишаються одним із важливих інструментів для зближення й водночас наближення до себе самих, не в останню чергу через погляд на іншого.

 

La Filmothèque du Quartier latin (фото: evropafilmakt.com)

 

Анна Корягіна,

координаторка проекту See Ukraine у Франції

Париж (4–9 грудня)

 

Коли проект See Ukraine кілька років тому розпочав своє турне Європою, Париж був першим містом, яке прийняло фестиваль. І прийняло його дуже тепло. Я тішуся, що вже вдруге ми покажемо кінопрограму в культовому кінотеатрі в Латинському кварталі, неподалік від Сорбонни й головних місць студентської революції 1968-го року. До речі, після одного з показів у 2015-му до мене підійшов старенький дідусь і мало не розплакався. Виявилося, що епізод, коли бруківка стала одним із символів нашої революції, нагадав його студентську юність, коли й він кидав її на площі Сорбонни та готував коктейлі Молотова.

 

У La Filmothèque du Quartier latin проходить чимало фестивалів і унікальних ретроспектив. Це незалежний паризький кінотеатр, що показує артхаусне кіно впродовж більше як 15 років. Та й власне, це один з останніх кінотеатрів Парижа, де ще показують фільми з 35 мм плівки.

 

Стежте за новинами та розкладом подій на веб-ресурсі проекту: seeukraine.org. 

 

Проект See Ukraine: Docudays UA мандрує світом – це акція в галузі культурної дипломатії, що реалізується Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. У 2016–2017 роках фестиваль відвідав Францію, Грецію, Італію, Німеччину та Іспанію. Проект відбувається за підтримки Open Society Initiative for a Europe (OSIFE).

 

Чільне фото: Jour et Nuit Culture – простір, у якому відбуватиметься виставка See Ukraine в Парижі.

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020