Цьогоріч Docudays UA підготував ще один сюрприз. Замість традиційного показу фільму-переможця фестивалю на церемонії закриття, ми запрошуємо на музичний кіноперформанс від Довженко-Центру. Сенсаційна кінознахідка «Документи епохи» об’єднала в одному творі унікальні кадри Києва, Одеси початку XX століття та кінохроніку історії України від Першої світової війни до кінця 1920-х років.

Стрічку створив опальний український режисер Леонід Могилевський, більше знаний як Леонід Моґі, чільний представник французького авангардного кіно 1930-х та натхненник Квентіна Тарантіно. До цього часу вважалося, що фільми Моґі радянського періоду втрачені. Те, що один із них віднайдено, без перебільшень можна вважати кіноподією.

«Документи епохи» – найвідоміший монтажний фільм ВУФКУ, створений на основі 40 000 метрів хроніки 1917–1922 років. В основу фільму Леонід Могилевський поклав буцімто ідеологічно застарілий архівний матеріал («кавалки позитиву» і дореволюційний «мотлох»), що зберігся в архівах кіностудій ВУФКУ (Всеукраїнського фото кіноуправління) або був викуплений у інших кіноорганізацій та приватних осіб.

Попри те, що хроніка у фільмі пропущена крізь сито ідеологізованих інтертитрів, які десь коригують, десь фальсифікують історичні події, «Документи епохи» лишаються безпрецедентним та надзвичайно цінним візуальним свідченням найдраматичніших сторінок української історії ХХ ст. Вокзалом Києва незадовго до свого вбивства крокує командувач німецьких військ Герман фон Ейхгорн, гетьман Павло Скоропадський накриває щедрий стіл для своїх союзників, Володимир Винниченко та Симон Петлюра мерзнуть на січневому морозі біля Софіївського собору.

Повернення фільму «Документи епохи» в культурне поле – це спроба розгорнути дискусію про фальсифікацію історії в радянські часи та її переосмислення сьогодні, зокрема й на тлі часом хаотичних та руйнівних процесів декомунізації. Пильніше придивитися до механізмів роботи із сенсами у фільмі «Документи епохи» допоможе саундтрек гурту «Сон сови». Цей міні-оркестр з клавішних (Кирило Цуканов), віолончелі (Євгенія Смолянінова) та саксофону (Михайло Сарана) за допомогою суміші академічної музики, джазу, електро розставляє у фільмі нові акценти.

Церемонія закриття фестивалю відбудеться 29-го березня о 19:00. Вхід на церемонію закриття - за запрошеннями. 30-го березня, в глядацький день фестивалю Довженко-Центр також запрошує на музичний кіноперформанс «Документи епохи». Квитки за посиланням.