НАЦІОНАЛЬНІ ГЕОГРАФІЇ: про мистецтво та війну

04 березня 2019

У добу цифрових технологій географія стає імажинальною – території та простори пролягають у царині образів, уяви, проекцій. У програмі НАЦІОНАЛЬНІ ГЕОГРАФІЇ ми зібрали документальні зображення з різних міст України, аби скласти з них своєрідну віртуальну кіномапу. Про фільми цієї панорами розповідає кінокритик Сергій Васильєв. Прем'єрні покази цієї програми відбудуться у кінотеатрі «Ліра». Повторні покази фільмів пройдуть у кінотеатрі «Жовтень».

 

 

Українські фільми, представлені у програмі НАЦІОНАЛЬНІ ГЕОГРАФІЇ, можна розділити на дві тематичні групи – за інтересом до творчості, крізь яку відкриває себе життя, і за увагою до збуреного війною вітчизняного суспільного і побутового сьогодення, невіддільною частиною якого є мистецтво.

 

Аліса Павловська у стрічці «Гоголь Док» стрімко, завдяки спостереженням та інтерв’ю, фіксує розгортання в столичному індустріальному просторі фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest–2016 та підготовку до його центральної події – опери BABYLON.

 

Хаос творчого процесу, сповнений багатоманітними мистецькими проявами і численними організаційними недоречностями, які нагадують втілення міфу про Вавілонську вежу, структуровано завдяки демонстрації суперечливої взаємодії між засновником фестивалю і режисером опери Владом Троїцьким і продюсером, який відповідає за технічний бік постановки.

 

Перший постає як гуру, що непорушно сидить, проливаючи на оточення світло істини, яке всі, включно із авторами стрічки, сприймають некритично і з повагою. Другий нагадує «білку в колесі» і водночас «цапа відбувайла», якого звинувачують в усьому, зробленому не так і не зробленому взагалі (навіть якщо втілити задумане від початку було неможливо).

 

Відтіняє цей дует третій герой, якого з-поміж команди організаторів виокремлює режисер, – завскладом, що має багатослівну, плутану і не завжди тверезу думку з усіх питань. Він вносить дисонанс в емоційний настрій стрічки, але, завдяки гумористичній життєвості своєї з’яви, убезпечує її від перетворення на панегірик.

 

Героїні стрічки «Дві Надії» – 80-річна учасниця фольклорного колективу «Древо» Надія Раздабара із села Крячківка та американка Надія Тарнавська, що виступає у фольклорній моновиставі й навчає народному співу, – не потребують «третього». Здається, вони не здатні на фальшиву ноту – ані на сцені, ані у житті.

 

Їх історії Уляна Осовська розгортає завдяки симетричним ситуаціям (обидві демонструють фото, що відкривають минуле, беруть участь у репетиціях і виступах) і спільним зустрічам, більшу увагу приділяючи Надії Раздабарі, що багато років несе живу пісенну традицію і щедро ділиться нею, її нехитрому важкому побуту і душевним болям. Провідне ж місце у стрічці посідають музичні виступи.

 

Утім, авторам вдається вхопити не лише магію народного співу та мистецького покликання, пронесеного крізь усе життя, але й сам перебіг часу, відображений у пейзажах, що «реагують» на зміну пір року, та, власне, у русі – подорожах героїнь, що тривають, поки екраном йдуть фінальні титри.

 

«Побачимо що буде. Це буде сюрприз», – цими словами завершується фільм, нагадуючи, що життя передусім існує за межами кіно. Зафіксувавши реальність, стрічка перетворюється на «мітку», звертаючись до якої можна оцінювати зміни – і вони, в українських реаліях, не завжди втішні. Це доводять три короткі роботи в супроводі закадрового авторського коментаря.

 

«Мій друг Дон Кіхот» є портретом режисера Олександра Шмаля, котрий творить театр у Сєвєродонецьку попри багаторічні несприятливі обставини. Він зізнається, що йому пророкували долю Ван Гога й Арто, але режисерка Станіслава Доронченко порівнює його із Дон Кіхотом. Вона веде розповідь про нього у розділах, назви яких взято з класичного роману, – із інтонацією, що заздалегідь провіщає депресивні результати битви героя за офіційні визнання та підтримку.

 

Літературну аналогію пропонує і Пьотр Армяновський, поєднуючи у «Чорному суботнику» роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша, що змальовує розлад козацької демократії, із репортерськими зйомками «суботника», на якому влітку 2014-го розбирали палатки і барикади на Майдані: за «ленінської» участі мера Віталія Кличка, під гомін сварок, співів, лозунгів, оплесків і палання шин.

 

Однак, п’ятирічна дистанція не додає образу «чорної ради» переконливості. На тлі цього оповідь Леоніда Єжурова про боротьбу громадськості за культурний центр «Ілюзіон» у Херсоні, на місці якого планують звести багатоповерхівку, болісно влучає актуальністю в нервове суцвіття: «Ілюзії на дні» завершуються кадрами із головою облради Владиславом Мангером і подякою Катерині Гандзюк, що виступала на захист центру.

 

У свої стрічці Леонід Єжуров широко використовує «домашні» зйомки роботи «Ілюзіону», але не обмежується ними. Натомість «Його Бастилія» Валерії Трещової цілком побудована на «скошеному» домашньому відео, позбавленому мистецької вишуканості, – передусім не завжди виразних зйомках батька, що страждає на амнезію, але охоче декламує вірші та співає пісні, дивовижно збережені пам’яттю.

 

Донька живе окремо і кілька разів відвідує його, зокрема на День взяття Бастилії – річницю шлюбу батьків. Вона детально знімає свої пересічні візити – для власної пам’яті. Та, зрештою, фільм виходить за межі вузького побутового сімейного інтересу завдяки місцю проживання батьків – Донецьку.

 

Сповідуючись у камеру, Валерія Трещова проникливо – на рівні серця – передає, як саме війна, відсутня у кадрі, накладає свій чорний відбиток на людське життя, й без неї по вінця сповнене трагедій, хвороб і смерті.

 

Текст: Сергій Васильєв

Чільне фото: кадр з фільму «Чорний суботник» Пьотра Армяновського

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020
Docudays UA оголошує набір волонтерів та волонтерок!
Новини
Docudays UA оголошує набір волонтерів та волонтерок!
Новини
Актуальні можливості для документалістів/-ок
Новини
Актуальні можливості для документалістів/-ок
Новини
Стань DOCU/CITIZEN!
Новини
Стань DOCU/CITIZEN!
Приєднуйся до клубу друзів DOCUDAYS UA
Новини
Підбиваємо підсумки Мандрівного Docudays UA-2019
Новини
Підбиваємо підсумки Мандрівного Docudays UA-2019
Новини