«Прості конструкції»: тема та візуальна концепція 23-го Docudays UA
Щороку команда фестивалю Docudays UA збирається на мозкові штурми, щоб сформулювати тему, відчути, що резонує найдужче усім нам і суспільству довкола, що є найбільш важливим, дражливим, обнадійливим, болючим, цікавим… Із-поміж довгого переліку дуже різних — веселих і не дуже — образів ми зійшлися на темі, яка дає можливість дослідити фундамент, базові цінності суспільства. Наче всім зрозуміло, що справедливість і демократія несуть блага людським спільнотам. Але водночас у корупції так багато персональних зручностей у полі демократії — тут і зараз. Тож конструкція демократії декларується як проста, а в реальності може перетворюватися на карколомну корупційну схему. Іноді лише для того, щоб у результаті незаконні маєтки росли, як гриби.
«Прості конструкції» — це те, що не потрібно перевинаходити. Їхнє призначення — просто працювати під навантаженням. Як фундамент чи велосипед.
В Україні цієї зими простими конструкціями стали цеглини на газовій плиті, що гріли квартиру, коли Росія намагалася «покласти» нашу енергосистему. Намети посеред кімнат. Рибальські сітки над головами для захисту від ворожих дронів. А найголовніше — наша небайдужість, готовність робити те, що вмієш, тут і зараз.
Нова нормальність дедалі більше стає модульною: зібраною з тимчасових рішень, автономного світла, переносного тепла, швидких домовленостей і гнучких форм співжиття. Вона не виглядає остаточною, але дає змогу триматися під непередбачуваними навантаженнями. Її сила — в адаптивності.
Нині у сучасному світі цінність прав людини проходить перевірку на міцність. Базові права й демократичні цінності здаються простими і переконливими на рівні формули. Та ця зовнішня простота робить їх вразливими. Популізм не обов’язково заперечує базові цінності — він їх привласнює і використовує для маніпуляцій.
Рівність перетворюється на аргумент проти політик рівності. Права «своїх» стають важливішими за універсальні гарантії для всіх. Народовладдя — на право більшості не чути меншість. Закон — на інструмент порядку без справедливості. Так маніпуляції з простою конструкцією поступово змушують її працювати проти того, для чого вона була створена.
В архітектурі прості конструкції тримають простір: стіна, балка, колона, фундамент, дах, опора. Арка, наприклад, розподіляє вагу по всій своїй формі — і тому тримається тисячоліттями.
Цьогоріч під час Docudays UA ми будемо досліджувати прості базові конструкції, які допомагають нам зараз тримати простір, чинити опір навантаженням — важким, несправедливим, непередбачуваним, а часом і таким, що здаються непідйомними.
І ми будемо разом міркувати про те, які конструкції мають залишитися тимчасовими рішеннями, а які мають стати постійними опорами — з розрахунком на майбутні навантаження.
Текст: Дар’я Аверченко, директорка Комунікаційного департаменту Docudays UA, членкиня Відбіркової ради.
«В основі зображення — слід подвійного маятника: простої механічної конструкції, яка через непередбачуваний рух створює складну графічну структуру.
Проста конструкція творить складний, непередбачуваний хаос. Але і він у результаті формує гармонію, бо вона закладена природою. Хоча й не дає себе виміряти чи прорахувати. У малюнку маятника вгадується і людське око, і нейрони мозку, і навіть антидронова сітка чи схема роботи нейромережі», – коментує візуальну концепцію Роман Бондарчук, артдиректор Docudays UA.
Дизайн постера: Даша Подольцева.
Авторка каліграфії: Анна Кізіма.
23 Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні, Державного агентства України з питань кіно. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу чи урядів цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.
