Попри міжнародні угоди, спрямовані на припинення кровопролитної війни, що триває вже понад десять років, у Демократичній Республіці Конго мир так і не настав. Постійні соціальні потрясіння змушують першими здаватись найслабших, наприклад, глухих людей, котрі живуть у місті Бутембо. Відірвані від суспільства вигнанці, покинуті власними родинами, вони живуть немов примари, приречені на оглушливу тишу. Крик загублених людей проривається крізь існування безголосих. Ці люди надто налякані минулим, щоб дивитися в майбутнє з надією. Однак вони не припиняють боротьби за власну гідність і не збираються миритися з нещастям.
Антоніо Спано народився 1985 року в Мілані. Він є одним із чотирьох незалежних документалістів, які 2000 року заснували компанію «Офіс номер чотири». Їхній дебютний фільм «Наше небо, наша земля» про геноцид курдів, здійснений режимом Саддама Хусейна наприкінці 1980-х, здобув Приз миру ЮНІСЕФ у 2010 році (італійська нагорода). Живе і працює в Італії.
Наше небо, наша земля (2010), Мовчазний хаос (2012)
