ЗМІНИ ЦЕ! Лабораторія впливу для активістів і документалістів

11 березня 2019

Документальне кіно й активізм працюють разом, і їм є що показати скептикам. І тим відчутніші результати цього тандему, чим більше різноманітних технологічних здобутків входять у нашу цифрову буденність. Тож цьогоріч ми вирішили створити лабораторію імпакт-кампаній ЗМІНИ ЦЕ! – для активістів і документалістів. Імпакт-кампанії – це ефективні стратегіі дистрибуції документальних фільмів для досягнення соціально значимих імпакт-цілей.

 

Під час фестивалю в лабораторії ЗМІНИ ЦЕ! ми покажемо три фільми та проведемо три воркшопи, на яких представники імпакт-кампаній поділяться власним досвідом використання документальних стрічок, соціальних мереж та промоції кіно в соціальних мережах як ефективного агента змін.

 

Наприклад, для Бінґа Ліу, молодого американського режисера «Обережно, провалля!», цьогоріч номінованого на Оскар, кінокамера стає інструментом, що допомагає не лише впоратися зі складнощами дорослішання в депресивному містечку, а й дає можливість проговорити травми від домашнього насильства, зробити видимою важливу проблему, яку суспільство воліє «не помічати». Кінооб’єктив стає необхідним, коли відсутні елементарні навички комунікації.

 

Case Study: кампанія довкола фільму «Обережно, провалля!» ще тільки набирає обертів. Тож представниця імпакт-компанії Picture Motion Меґан Вандерворт не лише розповість, як стрічці вдалося досягти такого успіху, а й поділиться планами з правозахисниками та громадськими організаціями. Зокрема, Меґан обговорить стратегії та тактики впливу, які використовувалися для кампанії «Обережно, провалля!», а також як саме визначаються результати впливу. 25 березня, 10:00–11:30, IZONE.

 

Поговорити про «Обережно, провалля!» у нас вже була нагода, оскільки ця картина також стала частиною добірки DOCU/ХІТИ. А про інші дві стрічки розповідає Ольга Сидорушкіна.

 

 

«Навмисна смерть», реж. Сью Вільямс

 

Документальний фільм Сью Вільямс відкриває очі на електронні відходи як на бомбу з годинниковим механізмом. Режисерка демонструє, як інфантильний консумеризм, що охопив світ із появою ґаджетів, краде у нас планету і здоров'я. Але, крім критики суспільства споживання, фільм порушує питання відповідальності корпорацій, які знають про небезпеку роботи з хімічними речовинами і водночас експлуатують рабську працю в Китаї.

 

Починаючи свою розповідь з Кремнієвої долини та інтерв'ю з першими активістами і жертвами виробництва, Сью навіть показує «файл корпоративної смертності» IBM. Там зазначено, що захворюваність на деякі види раку серед працівників у кілька разів вища, ніж в середньому по країні. Переміщуючись до Китаю, ми бачимо жахливі забруднення навколо заводів, ненормовану працю людей і повне ігнорування будь-яких приписів охорони здоров'я. Ці кадри без зайвих коментарів ставлять запитання: як довго ще людство буде здатне так безтурботно оновлювати свої ґаджети? Імпакт-кампанія фільму виросла довкола петиції про заборону вивезення токсичного електронного сміття зі США до Китаю.

 

Case Study: «Навмисна смерть»: приклад низового впливу» з Кейтлін Бойл. Кейтлін заснувала дистрибуторську фірму Film Sprout у 2009 році, просуваючи ідею про здатність фільмів впливати на низові зміни у суспільстві. Вона залучала глядацьку аудиторію для більш, ніж п’ятдесяти фільмів. На прикладі стрічки «Навмисна смерть» Кейтлін розповість, як низові глядацькі ініціативи та громадські акції на кшталт кампаній підписання петицій створюють нові можливості для документальних фільмів, націлених на зміни у світі. 26 березня, 10:00–11:30, IZONE.

 

«Неспокій», реж. Дженніфер Брі

 

Це автобіографічний фільм, режисерка якого, а також авторка сценарію та головна героїня Дженніфер Брі — людина з синдромом хронічної втоми (СХВ) — невивченою і водночас поширеною хворобою, від якої страждає щонайменше 1% населення (більше, ніж від розсіяного склерозу, наприклад).

 

Дженніфер була активною випускницею Гарварду, аж поки раптово з незрозумілих причин втратила можливість нормально пересуватися, почала відчувати постійний занепад сил і сильні мігрені. Тоді ж вона й вирішила фільмувати себе, розшукувати в мережі людей з таким самим діагнозом і проводити Skype-інтерв'ю з іншими хворими, лікарями та соцпрацівниками, які намагаються змінити ставлення соціуму та урядів до СХВ. Месенджери, YouTube, Facebook — головні інструменти Брі в комунікації зі своїми героями. Інтернет стає єдиним способом дістати підтримку та заявити про себе. Адже через свою нездатність пересуватися, хворі на цей малодосліджений синдром роками живуть у затемнених кімнатах, не встаючи з ліжка. Завдяки всесвітньому павутинню режисерці та активістам вдалося влаштувати в різних країнах акції, щоб привернути увагу до проблеми соціального статусу людей із СХВ.

 

Синдром хронічної втоми був визнаний хворобою лише нещодавно і досі більшість лікарів дотримуються версії про його психосоматичну природу. На жаль, причини захворювання невідомі, а фінансування його вивчення майже не здійснюється. Але команда фільму дала можливість трохи наблизитися до розуміння, яким бачать світ ті, хто страждає на СХВ, і підняти питання про необхідність дослідження хвороби і пошуку методів лікування. Окрім повнометражної стрічки Брі на звичайних кіноекранах, глядачі DOCUDAYS UA можуть переглянути VR-проект, створений на основі фільму, — віртуальну подорож по досвіду Дженніфер.

 

Case Study: «Неспокій»: приклад дистрибуції» з Ребеккою Ешдаун. Ребекка – директорка з кампаній агенції з маркетингу, дистрибуції й інформації Together Films. Вона спеціалізується на розвитку стратегічних партнерств, аби контент досягав якнайширшої аудиторії, а також керує організацією показів для продукції Together Films у кінотеатрах і в інших локаціях. На зустрічі Ребекка розповість про унікальну модель гібридної дистрибуції, про винахідливі шляхи досягнення найбільшої ефективності кампаній для некінотеатральних показів і виходу на цільову аудиторію за допомогою правильно обраного майданчика. 27 березня, 10:00–11:30, IZONE.

 

Текст: Ольга Сідорушкіна

Чільне фото: кадр з фільму «Неспокій»

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020