Українська документалістика підкорює Лейпциг

10 жовтня 2018

Сьогодні один із найвпливовіших фестивалів документального кіно Європи DOK Leipzig оголосив свою кінопрограму. Цьогоріч фестиваль як ніколи відвідає рекордна кількість українських учасників та учасниць.

 

У змаганнях за головні призи в короткометражних секціях візьмуть участь такі фільми, як «Діорама» режисерки Зої Лактіонової (Міжнародний короткометражний конкурс) та «Дихає» режисерки Поліни Ольховникової (Короткометражний конкурс «Next Masters»). У міжнародному конкурсі – «Історія зимового саду» режисера Семена Мозгового та «Явних проявів немає» режисерки Аліни Горлової. На березневому Docudays UA фільм Аліни Горлової був відзначений кількома нагородами. А в рамках програми інтерактивного візуального мистецтва DOK Neuland покажуть роботу «Міст» режисера та художника Микити Шаленого.

 

«Міст» Микити Шаленого (Фото з сайту nikitashalenny.com)

 

Також чимало документальних проектів, які брали участь в індустрійних заходах Docudays UA, продовжують свою мандрівку професійними маркетами по всьому світу. Так, майбутній фільм режисерки Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин», який брав участь у професійних зустрічах «B2B Doc: Producers Meet Producers» в межах Docudays UA 2018, у Лейпцигу відвідає Co-Pro Market.

 

«Упродовж останнього року ми з продюсеркою Ганною Капустіною мали нагоду представляти проект на різних пітчингах, форумах, професійних майстернях, – розповідає Ірина Цілик. – Тепер я як режисерка маю цей важливий досвід і дещо змішані відчуття. Документальний фільм – живий організм, що може змінюватися в процесі створення. Водночас, представляючи свій проект на котромусь із пітчингів, ти мусиш упевнено продавати шкуру невбитого ведмедя. При цьому реакції на презентацію такої «шкури» можуть бути дуже розмаїтими. Наприклад, упродовж останніх трьох пітчингів я отримала кардинально різні фідбеки на один і той самий тізер та приблизно однакову презентаційну промову. Якщо враховувати, що йдеться про відгуки від крутих досвідчених тьюторів, кінематографістів, сейлз-агентів і т.д., то дуже важливо пам’ятати, що питання смакових преференцій також ніхто не скасовував. Тож головне тут – слухати й чути, але водночас продиратися крізь ліс різних думок, довіряти власній інтуїції та зберігати в підсумку те, що потрібно саме для твого проекту. Це доволі складно, але ми вчимося на власному досвіді. І так, користі від участі в подібних заходах справді багато, адже тут є можливість вийти за межі свого вузького професійного кола, вчитися в інших міжнародних кінематографістів, порівнювати, слухати дружню критику, зав’язувати важливі професійні контакти. Тож ми тішимося, що попереду тепер маркет у Лейпцигу».

 

«Діорама» Зої Лактіонової

 

А ось до ще однієї індустрійної секції DOK Preview Training зі своїм новим проектом приєднається й один із переможців фестивального конкурсу CIVIL PICTH – режисер Олексій Радинський.

 

«DOK Preview Training – презентація найцікавіших, на думку відбірників фестивалю, проектів, які розвиваються на різних міжнародних тренінг-програмах. Одна з них – це програма Ex Oriente Film, у якій ми брали участь із проектом «Навмисна омана», – розповідає Олексій Радинський. – Цей фільм побудований на архівних матеріалах про розвиток комп'ютерної науки в СРСР і країнах соцтабору від початку Холодної війни та до розпаду СРСР. Центральна фігура фільму – академік Віктор Глушков, який застерігав: якщо використовувати комп'ютерні технології для навмисної омани, наслідки будуть непередбачуваними. Загалом презентація проекту на цьому фестивалі – це насамперед символічна нагода нагадати про його існування та розвиток. Звісно, у відповідь на стандартне питання зацікавлених участю в проекті («як саме ваш державний кінофонд може взяти в ньому участь?») доведеться розповідати сумну історію, що триває вже понад рік, який пройшов від остатнього пітчингу, – про фактичну заморозку підтримки нових проектів, що не обслуговують пропагандистські інтереси держави».

 

Продовжуючи просувати українське документальне кіно за кордоном, команда Docudays UA відкриває нові формати співпраці з фестивалями по всьому світу. Цього разу ми підтримали кілька фільмів українських режисерів та режисерок в участі відеотеки фестивалю DOK Leipzig.

 

Також уже кілька років поспіль ми презентуємо під час фестивалю в Лейпцигу й новий Каталог української документалістики. Уже за кілька тижнів Каталог буде доступний для завантаження онлайн. Стежте за актуальними новинами на нашому сайті!

 

Чільне фото: кадр з фільму «Явних проявів немає» Аліни Горлової

XVII МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
20–29
березня 2020