23 березня в рамках програми DOCU/СПРОТИВ відбувся показ фільму «Бахрейн: Заборонена країна» режисера Стефані Ламорре, яка цього року також працює в журі DOCU/КОРОТКО. Після показу режисерка відповіла на запитання аудиторії та модератора дискусії Наталки Гуменюк.
Фільм розповідає про Бахрейн – забуту країну Арабської весни. У 2011 році там також вібулися масові протести, проте світ їх майже не помітив.
Чому масовий супротив у Бахрейні не підтримують Європа та США?
Країни Європи, а також США мають там свої інтереси, саме тому ситуація дещо замовчується.
Як проходили зйомки?
Зйомки тривали близько місяця. Бахрейн – абсолютно закрита країна для закордонних журналістів, особливо європейських.
В перші дні Ламорре затримали, в неї було вилучено усе обладнання. Велику допомогу режисерка отримала від самих бахрейнців, які переховували її й усіляко допомагали у зйомці. Вивозити зняті матеріали було досить складно – здійснювали це через інші країни.
Яким слоганом керуються повстанці?
«Свобода або смерть».
Який відгук мав показ фільму у Європі?
Реакція була досить сильною, однак громада, не мала тиску на уряди країн, які утримуються навіть від висловлювань «глибокого занепокоєння» через власні інтереси у Бахрейні.
Як може Україна підтримати Бахрейн?
Усіляко поширювати інформацію про тамтешні події, передусім в соціальних мережах.
Якою була специфіка протесту?
Мирні методи в Бахрейні неефективні. Територія країни дуже мала, легко контролюється, каміння – єдина зброя повстанців. У силових структурах в основному найманці, які перебувають на заробітках, шиїти не допускаються – цим пояснюється виняткова жорстокість та насилля щодо протестуючих. До того ж у країні діють великі строки покарання (10-15 років). Левову частку протестуючих складають жінки, саме на їх історіях і побудований фільм.
Підготувала Даша Похилко
