23 березня в рамках програми DOCU/СПРОТИВ відбувся показ фільму «Бахрейн: Заборонена країна» режисера Стефані Ламорре, яка цього року також працює в журі DOCU/КОРОТКО. Після показу режисерка відповіла на запитання аудиторії та модератора дискусії Наталки Гуменюк.

Фільм розповідає про Бахрейн – забуту країну Арабської весни. У 2011 році там також вібулися масові протести, проте світ їх майже не помітив.

Чому масовий супротив у Бахрейні не підтримують Європа та США?

Країни Європи, а також США мають там свої інтереси, саме тому ситуація дещо замовчується.

Як проходили зйомки?

Зйомки тривали близько місяця. Бахрейн – абсолютно закрита країна для закордонних журналістів, особливо європейських.

В перші дні Ламорре затримали,  в неї було вилучено усе обладнання. Велику допомогу режисерка отримала від самих бахрейнців, які переховували її й усіляко допомагали у зйомці. Вивозити зняті матеріали було досить складно – здійснювали це через інші країни.

Яким слоганом керуються повстанці?

«Свобода або смерть».

Який відгук мав показ фільму у Європі?

Реакція була досить сильною, однак громада, не мала тиску на уряди країн, які утримуються навіть від висловлювань «глибокого занепокоєння» через власні інтереси у Бахрейні.

Як може Україна підтримати Бахрейн?

Усіляко поширювати інформацію про тамтешні події, передусім в соціальних мережах.

Якою була специфіка протесту?

Мирні методи в Бахрейні неефективні. Територія країни дуже мала, легко контролюється, каміння – єдина зброя повстанців. У силових структурах в основному найманці, які перебувають на заробітках, шиїти не допускаються – цим пояснюється виняткова жорстокість та насилля щодо протестуючих. До того ж у країні діють великі строки покарання (10-15 років). Левову частку протестуючих складають жінки, саме на їх історіях і побудований фільм. 

Підготувала Даша Похилко