Фільм «Табір (Лолі калі шуба)» Олександра Балагури, показ якого відбувся 23 березня в рамках програми DOCU/УКРАЇНА, викликав дуже емоційну дискусію в залі. Одного з ромських активістів надзвичайно обурило те, що стрічка показує життя лише найбіднішого прошарку ромської спільноти, ніби навмисне наголошуючи на поширених у суспільстві стереотипах. Він привселюдно оголосив, що має намір подати на режисера заяву до прокуратури, після чого покинув залу.
Цей різкий коментар спричинив жваве обговорення, яке вже здебільшого стосувалося не щойно представленої стрічки, а загалом становища, у якому перебуває ромська меншина.
На питання до режисера про те, чи змінилися умови життя ромів з часу його попередніх відвідин табору (вперше Олександр Балагура побував там 23 роки тому під час зйомок фільму «Вулиця-вдова»), він відповів, що на його думку, жодних суттєвих змін не сталося. Хоча до ромських спільнот прикута увага місцевих медіа, держава майже цілком ігнорує їхні проблеми і згадує про мешканців табору лише напередодні виборів. Зола Кондур, віце-президент ромського жіночого Фонду «Чіріклі», розповіла, що хоча Україна ще минулого року прийняла «Ромську стратегію» – програму з інтеграції ромів у суспільство, ця програма досі так і лишилася на папері, й наразі важко прогнозувати, як скоро ситуація зміниться на краще: «Ромська стратегія» запрацює, коли над проблемами ромів будуть працювати щодня».
Режисер зауважив, що його фільм не претендує на глибокий та об’єктивний аналіз ромського питання: «Мені хотілося побути поруч із цими людьми, хотілося просто розповісти про них». Він наголосив, що мав на меті зняти фільм не про соціальні проблеми ромської спільноти, а про людей, які лишаються достойними в будь-якій ситуації: «Можна зберегти серце, можна зберегти доброту, або не зберегти. Ось і все», – додав він.
Ольга Веснянка, модератор дискусії, зазначила, що це не перший фільм про ромів, що був сприйнятий неоднозначно. Стрічка «Ромська мрія» Романа Бондарчука, яка минулого року ввійшла до позаконкурсної програми Docudays UA, також була критикована як в ромській громаді, так і загалом у суспільстві. Багатьом не до вподоби, що режисери наголошують на проблемах, із якими доводиться стикатися більшій частині українських ромів. «Проте якщо є проблема – треба про неї говорити» – підсумувала вона.
Підготувала Катерина Капра
