Відкритий лист української кіноспільноти
Кінематографічна спільнота стурбована інформацією про злиття Державного агентства України з питань кіно з Міністерством культури України. Подібна схема існувала протягом кількох років (1993 - 2011рр.), яскраво продемонструвавши всі свої недоліки: розпорошення та анонімність відповідальності, остаточний принцип фінансування, незацікавленість у просуванні фільмів, відторгнення результатів роботи від її авторів.
Державне агентство України з питань кіно запропонувало і почало впроваджувати у виробничу практику прозору і публічну систему виробництва і розповсюдження фільмів. Цей процес шукав і знаходив нові форми роботи, використовуючи досвід інших держав, але навіть на початковому етапі продемонстрував позитивні тенденції і результати.
Ми впевнені, що повернення до практики 1993-2011 років загальмує або, враховуючи не простий загальнополітичний стан країни, зупинить наші зусилля по відродженню кінематографа України.
Просимо зауважити, що сьогодні кінематографісти України свідомо працюють на нашу перемогу. Протягом трьох років було створено більше ста фільмів, що є безпрецедентним показником по відношенню до попередніх 20 років. Створені фільми здобули перемоги на найпрестижніших кіно форумах планети - фестивалях в Каннах, Локарно, Сан-Себастьяні, Бухаресті, Москві тощо.
Фільми останніх років, створені в рамках системи Державного агентства, а також гостро-актуальні громадянські ініціативи демонструють наше свідоме прагнення бути не лише корисними, але й необхідними Україні, в тому числі, в якості нашої кінематографічної зброї. Для цього нам потрібен штаб.
Світова і європейська практика доводить необхідність існування окремого органу управління кіногалуззю. Саме європейські державні фонди і інститути кіно просувають європейські цінності і демократичні досягнення цивілізованого світу.
Просимо залишити для кінематографа України в якості штабу Державний орган управління - Держкіно.
