14 грудня 2020 року відбувся круглий стіл від Docudays UA «Співпраця органів влади, місцевого самоврядування та громад для захисту прав людини та підтримки реформ. Міжгалузеві та кроссекторальні рішення». Розповідаємо найцікавіші тези українських експертів(-ок) захисту прав людини з увагою до інноваційних культурно-просвітницьких заходів, як-от кінопокази та обговорення документального кіно.

«Люди — джерело та замовники усіх реформ»

Олександр Солонтай, експерт Інституту Політичної Освіти, зазначив, що люди є джерелом і замовниками усіх реформ. Він підкреслив, що дуже важливо поширювати найкращі практики, зокрема через перегляд та обговорення документального кіно, яке здатне збільшувати кількість активних людей, і з якого б вони запозичували проактивну поведінку.  «Кіноклуби, адвокаційні кампанії чи будь-які інші форми активності на рівні місцевого самоврядування — це процес ініціалізації, процес входження в громадянство, коли ти на маленьких, простих прикладах починаєш усвідомлювати, що на щось можеш вплинути. Це починається на місцевому рівні, коли спростовуються стереотипи, що не можна вплинути на реформи. Йде процес децентралізації — влада стає ближчою до людей, і процес демократизації — більше людей наважуються скористатися механізмами правозахисту».

«Один з важливих індикаторів — це участь молоді»

Євген Бондаренко, виконуючий обов’язків директора державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр», підкреслив, що важливе питання — ефективне включення молоді в суспільні процеси.

«Уже є Стратегія з розвитку молодіжної політики-2030, затверджена Кабінетом Міністрів України. Йде формування нової програми «Молодь України 2021–2025». Один із важливих індикаторів — це участь молоді. Участь може бути в місцевому чи студентському самоврядуванні, ухваленні рішень щодо змін у своїй громаді, організації заходів, які будуть спонукати молодь до активізації.

Розвиток кіноклубів Docudays UA на рівні молодіжних інфраструктур, на базі молодіжних центрів, які зараз уже закріплені постановою Кабінету Міністрів, може стати дуже потужним інструментом, коли через кінематограф, дискусію, складні сенси ми можемо порушувати певні питання і кожна молода людина може стати учасником життя своєї громади. Це буде формувати ефективні зміни».

«Брили питань, які замовчуються — булінг, домашнє насильство, кібербулінг (61% звернень за безоплатною правовою допомогою — жінки)»

Сергій Ющишин, заступник директора координаційного центру з надання допомоги за Системою безоплатної правової допомоги, розповів, що до них звертаються переважно люди з низьким доходом, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, та 61% звернень — це жінки. Люди найбільше цікавляться питаннями цивільного права: укладання, розірвання договорів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди; сімейного права: аліменти, розлучення; спадкового права: спадщина, соціальне забезпечення тощо. Також відбулося понад 2 млн звернень за первинною правовою допомогою, роз’ясненнями, консультаціями. Локдаун показав, що люди беззахисні, адже не знають власних прав, зокрема трудового права. Люди не знали, як ідентифікувати проблеми. Майбутнє — у роботі з гарячими темами, які виникли з появою Covid-19. «Ми побачили, що формат правових кінопоказів є дієвим. Є великий запит саме на такий формат. Щонайменше 16 кіноклубів з медіапросвіти з прав людини Docudays UA працюють на базі Системи. Дякуємо мережі DOCU/CLUB, що співпрацюємо та піднімаємо брили питань, які замовчуються в суспільстві: булінг, домашнє насильство, кібербулінг. Попри те що ми багато комунікуємо щодо цих запитань, відсоток звернень до Системи БПД залишається невеликим. Це далеко від реальної статистики, в першу чергу, домашнього насильства».

«Інструмент документального кіно та медіапросвіти з прав людини — це знахідка для системи безоплатної правової допомоги»

Христина Гаталяк, модераторка кіноклубу при Другому львівському міському центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зазначила, що кінопокази та обговорення допомагають фахово донести аудиторії та обговорити з нею питання прав людини та їхнє порушення. «Кінофільми, які ми використовували, були для нашої аудиторії (учні, студентська молодь, працівники системи безоплатної правової допомоги) настільки показовими, що на прикладах, на основі обговорень, роботи в групах діти, студенти через практичні завдання розуміли, що таке права людини, здобували навички, як їх захищати. Ми не тільки проводимо правопросвітницькі заходи, а також розповідаємо про можливість отримання безоплатної правової допомоги для громадян, розповідаємо, як це має відбуватися, залучаємо до показів юристів, які можуть проконсультувати».

 «Навчають не підручники, а реальні історії реальних молодих людей, які мотивують до позитивних змін»

Ігор Андрушко, заступник директора державної установи «Центр пробації», поділився думкою, що форма показів та обговорень документального кіно є дієвою та, мабуть, найдоцільнішою серед інструментів правопросвітницької діяльності для клієнтів центрів пробації. «При перегляді спрацьовує система отримання інформації через власну призму сприйняття світу, людина замислюється над фільмом та робить певні висновки, а також спрацьовує система обговорень за моделлю «рівний — рівному». Клієнти центрів обговорюють проблемні аспекти й виробляють спільне рішення для використання його в подальшому житті».

Олена Удовицька, модераторка кіноклубу при Кременчуцькій виховній колонії, розповіла: «У Кременчуцькій виховній колонії — хлопці віком від 14 до 22 років. Головне наше завдання — підготувати хлопців до звільнення, сформувати необхідні соціальні та життєві навички, які допоможуть їм бути повноправними членами суспільства та не вчиняти більше злочинів. Одна з форм роботи — перегляди документальних фільмів Docudays UA. Хлопці розмірковують, як би вони вчинили на місці головного героя або, навпаки, можуть зрозуміти почуття жертв, виховують емпатію. Вони знаходять себе і випадки зі свого життя, мають можливість подивитися на себе збоку. Хлопці кажуть, що головне, що їх навчають не підручники, а реальні історії реальних молодих людей, які мотивують до позитивних змін, до навчання, до отримання додаткових професійних навичок, до знань про права людини».

 «Освітні проєкти мають змалечку навчати дітей розумінню участі в громаді»

Іван Фурсенко, перший заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад, зазначив, що освітні проєкти мають змалечку навчати дітей розумінню, що таке громада, місцеве самоврядування; для старших класів — яким чином формуються бюджети, як вони витрачаються, розподіл повноважень між державою та місцевим самоврядуваннями тощо.

«Мережа DOCU/CLUB — за реформи! — концепція не просто кіноперегляду й просвітництва, а й впливу спільнот на оточення»

Алла Тютюнник, директорка Департаменту з розвитку мереж Docudays UA, керівниця проєкту «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» розповіла: «Після перегляду кіно про права людини люди починають багато говорити, власне, про права людини. Проте це деякий час було актуально й доступно лише у Києві. Саме тому придумали проєкт “Мережа DOCU/CLUB”. На сьогодні у нас є 112 документальних стрічок про права людини, перекладених українською. Є й до них сценарії, як їх правильно презентувати.

Кіноклуби працюють у школах, університетах, хабах та інших освітніх, правозахисних закладах, центрах пробації тощо. Ми побачили, як кіно впливає на людей. Прихильників стає більше, люди гуртуються, обмінюються думками, разом переживають потужні емоції, стають спільнотою.

Після показів фільму «Українські шерифи» по всій Херсонській області, а згодом і по Україні виникла ідея, що мережу треба змінити. Мала бути концепція не просто кіноперегляду й просвітництва, а й впливу спільнот на середовище. Тоді виникла нова ідея — «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!». Реформи можуть відбуватися, тільки якщо люди включаться. Люди на місцях можуть допомогти владі здійснювати реформи. Ми оголосили конкурс на адвокаційні заходи в листопаді 2020 року. Від кіноклубів та різноманітних громадських організацій надійшло понад 60 заявок».

Олена Шульга, керівниця Мережі DOCU/CLUB, поділилась: «Ми зрозуміли, що кіноклуби можуть займатися питаннями адвокації, вирішенням проблем. На обговореннях фільмів ми, зокрема через модераторів, намагаємося пояснити людям, що вони можуть стати рушійною силою реформ».

Світлана Смаль, виконавча директорка ГО «Докудейз», зазначила: «Проєкт «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» має на меті сприяти місцевому розвитку та демократичним реформам у сфері прав людини в Україні за допомогою інноваційних міжгалузевих культурно-просвітницьких заходів через розбудову потенціалу й посилення співпраці об’єднаних територіальних громад, місцевих органів влади, представників громадянського суспільства, представників держави».

Проєкт «Мережа DOCU/CLUB — за реформи!» фінансується Європейським Союзом та Національним фондом на підтримку демократії.

Детальніше на сайті Мережі DOCU/CLUB.