Чого ми хочемо досягти, отримуючи й оприлюднюючи інформацію про воєнні злочини як журналіст(к)и, документатор(к)и, громадські активіст(к)и? Як не забути про головну мету нашої праці — встановлення справедливості в інтересах потерпілих — і не підмінити її власними амбіціями, клікбейтними заголовками, шокуючим відеорядом і таким недоречним хайпом?
У рамках дискусії обговоримо ключові принципи роботи з чутливою темою воєнних злочинів і людьми, які пережили травматичний досвід. Окреслимо правові та етичні рекомендації, яких варто дотримуватися під час спілкування з потерпілими, аби не ретравматизувати їх. І спробуємо віднайти баланс між інтересами свідків/-инь і тим, аби задокументований матеріал став вагомим аргументом на шальках справедливості.
Спікер(к)и:
Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини
Ярослав Кириєнко, керівник напряму документування воєнних злочинів ГО «Освітній дім прав людини»
Тетяна Попович, мати викраденого в Бучі цивільного Владислава Поповича, волонтерка
Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків при Офісі Генерального прокурора України
Модератор:
Станіслав Мірошниченко, редактор, керівник інформаційного напряму Медійної ініціативи за права людини.
Організатори: Медійна ініціатива за права людини та ГО «Докудейз».
