Фільм розпочинається з особистого спогаду: Париж, літо 1980 року. У Москві тривають Олімпійські ігри. У Детройті Рональда Рейгана щойно висунули кандидатом у президенти від Республіканської партії, а в Нью-Гемпширі Генрі Фонда знімає свій останній фільм. Два актори змальовують два різні погляди на Сполучені Штати Америки: як на Божу країну та як на арену соціальної боротьби.
Раптовий стрибок у минуле: Голландія, 1651. Перед нами розгортаються історії міграції: одна — про чоловіка та його родину, інша — про цілу націю у русі. Подорож веде нас далі — до берегів річки Могавк і років Американської революції, на «Дикий Захід» і до хвиль расистського насильства на початку 20-го століття, до Нью-Йорка часів Великої депресії, до Хірошіми й Тихоокеанського фронту в Другій світовій війні. Повоєнна епоха з її новими формами депресії, Холодна війна з її апокаліптичними сценаріями — це також час, коли суспільство спектаклю зрештою заявляє про себе.
Наш головний герой тепер як ніколи близький до ролі політика. Історія завершується приблизно у 1976 році: після Вотерґейту та війни у Вʼєтнамі, у час розгубленості та надії, коли США намагаються віднайти себе знову.
Кожна зупинка на цій мандрівці країною та її епохами повʼязана з Генрі Фондою — з його життям та життям його попередників, з його акторською роботою та публічним образом, а також із персонажами, яких він грав. Він розчиняється в них — разом із країною, з якої походять усі ці обличчя. Розглянуті з позиції сьогоднішнього дня: інший час, інша країна. Але її фантоми, байдуже, знамениті або безіменні, сьогодні могутніші, ніж будь-коли.
