Уже понад 12 років триває збройна агресія проти України, а близько 20% її території залишаються під російською окупацією. Мільйони громадян/-ок України виїхали з тимчасово окупованих територій, мільйони залишаються жити в окупації і частина з них ніколи не жили на підконтрольній Україні території.
Чи означає це, що всі, хто залишається на окупованих територіях, становлять загрозу для України? Де проходить межа між необхідними безпековими заходами та свавільним обмеженням права людини на захист, документування і зв’язок із власною країною?
Під час розмови говоритимемо про складні дилеми державної політики:
чи можливо одночасно гарантувати національну безпеку та не втратити людей;
як вибудовувати підходи до молоді з окупованих територій;
чи можуть існувати обмеження в доступі до документів і посад для людей, які виїжджають із окупації, і наскільки вони виправдані;
як зберігати звʼязок із жителями тимчасово окупованих територій України.
Обговоримо також рекомендації правозахисної спільноти щодо підтримки виїзду молоді з окупованих територій, належного документування та формування довгострокової стратегії щодо громадян і громадянок, які там проживають.
Спікер(к)и:
Сергій Савченко, уродженець Донецька, який зберіг проукраїнську позицію під час життя в окупації та зміг виїхати у 17 років;
Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA;
Ольга Куришко, Постійна Представниця Президента України в АР Крим;
Олександра Дворецька, керівниця з політик ініціативи Президента України Bring Kids Back UA;
представник Служби безпеки України.
Організатори:
ГО «Докудейз» та коаліція організацій, які з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, до складу якої входять: Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», ГО «Крим SOS», БФ «Право на захист», БФ «Схід SOS», ГО «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», Кримська правозахисна група, ГО «Розуміння кризи».