До 27 березня у холі 3-го поверху Будинку кіно із 13:00 до 21:00 ввімкнкне Рідке телебачення.

Телебачення буває цифровим, аналоговим, пропагандистським, об’єктивним, але так чи інакше воно залишається «рідким». 

Все в одному! Це безкінечна матрьошка. Телебачення відображає не реальність, а копію реальності, яку саме ж і створює. Моя бабуся давно не виходить із дому, і її реальність сконцентрована в екрані 14-дюймового телевізора. Обираючи та перемикаючи канали, вона сама моделює правду свого світу. Перетікаючи з одних телесюжетів в інші, оминаючи рекламу, вона рухається у потоці подій, що емулюють життя.

Сюжет як такий зникає з телемовлення. Можливість перемикати канали, не встаючи з дивана, дозволила глядачеві комбінувати свій аудіовізуальний колаж, не прив’язаний до будь-якого закінченого твору. Вирвані з контексту епізоди об’єднуються у вінегрет з масою компонентів, які іноді погано поєднуються за смаком, але все одно проковтуються. Рідке телебачення – це наш вінегрет, зібраний із найрізноманітніших компонентів. Це наш сон про телебачення. Це наш висолоплений язик. Це збірка медіа-абстракцій. Це калька зі світу, придуманого не нами. Це фрагменти життя, яке ми ніколи не проживемо, але яке проживе нами.

Перший із трьох томів рідкого телебачення транслювався в галереях Польщі, Росії, Азербайджану. Двічі ставав лауреатом і тричі був обсвистаний. Породив ще два томи.

На Docudays UA буде демонструватися третій том Рідкого телебачення. Перші два демонструвалися в галереях України, Росії і Польщі. Перший випуск Рідкого телебачення став найкращим медіа-арт-проектом року на Київському фестивалі відео- та медіа-арту.