Щодня людина зустрічається з пропагандою. Вона має різні форми та різний зміст, може бути відкритою та прихованою. Пропаганда може мати на меті досягнення позитивних цілей, а може призводити до воєн та конфліктів. Вона не є однозначно негативним чи позитивним явищем. Саме тому Docudays UA, мета якого розширити світогляд громадськості та очистити фільтри, крізь які суспільство отримує інформацію, пропонує роздивитися пропаганду під різними кутами.

У сучасному інформаційному світі значення пропаганди зростає в рази. Вона стає дедалі небезпечнішим інструментом, наслідки дії якого залежать від того, хто і як її використовує. Більшість військових конфліктів останніх десятиріч супроводжувалися масштабними пропагандистськими кампаніями, спрямованими на розкол та розпалювання ворожнечі. Тому багато хто називає це явище новим сучасним засобом ведення війни. Однак, його потенціал має значно ширший спектр дії. 

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA в циклі «Пропаганда» покаже чудові фільми, що торкаються трьох великих сфер суспільного життя: історії, освіти та політики.

Історія та пропаганда

«Погляд тиші» Джошуа Оппенгаймера – новий фільм про давні події, коли в Індонезії до влади прийшли військові й жорстоко винищили всіх, хто був хоч якось пов'язаний зі старою комуністичною владою. Геноцид сотень тисяч людей залишився малодослідженим. Герой фільму, брат якого був серед убитих, намагається порушити тишу, яка досі панує в суспільстві щодо тих жахливих подій. Що робити з такими сторінками минулого в країні? Як держави форматують історію задля виправдання власних дій, і чи варто ворушити минуле й шукати справедливості?

Освіта та пропаганда

Фільм «Це моя земля» Тамари Ерде показує паралельно дві середніх школи: одна в Ізраїлі, інша – в секторі Гази на окупованих палестинських територіях. Ці школи – ніби різні світи, де по-різному бачать своє минуле, сьогодення та майбутнє, не лише вчителі, але й учні. Уроки тут тісно переплетені з державною пропагандою, що пояснюється багаторічною війною. Складно в такій ситуації когось обвинувачувати, однак об’єктивність чи критична оцінка подій втрачаються. Неможливо уявити, як ці учні в майбутньому зможуть знайти спільне бачення, якщо з дитинства державна система освіти закладає протилежні оцінки тим чи іншим історичним подіям, що лише підігріває їхню ворожнечу.

Політика та пропаганда

Політичні партії, що фінансують свої кампанії коштами невідомого походження, та політики, які обіцяють неможливе – це не лише українська реальність. Схожа ситуація в Естонії. Трупа місцевого театру NO99 вирішила висловити своє невдоволення: у провокативний спосіб актори анонсували створення нової політичної партії. У стрічці «Звідки з'являється пил і куди зникають гроші» режисерів Тійт Оясоо та Ене-Лііс Семпер ідеться про те, як ексцентрична й талановито спланована кампанія розворушила політичний світ і вдало показала слабкості молодих демократій, де пропаганда досі визначає, хто прийде до влади.

Пропаганди неможливо уникнути, її не можна знищити. Вона існує століттями й очевидно лише набуватиме значення в нашому житті. Тому важливо правильно на неї реагувати, вміти її аналізувати, знати як їй можна протистояти та використовувати заради просування базових цінностей демократії: прав людини, свободи, справедливості та верховенства права.

Усі фільми супроводжуватимуться дискусіями, як за участі авторів, так і запрошених експертів.

Володимир Яворський, член організаційного комітету, модератор програми «Пропаганда»