На сході України стоїть Держпром – Будинок державної промисловості. Ця споруда, збудована у 1925–1928 роках, була покликана втілювати ідею комунізму. Колись вона була взірцем авангардистського руху, а нині здається майже забутою. Держпром – така собі машина часу. Простір і час тут нероздільні. Фільм «Будинок» балансує між класичною документалістикою спостереження та експериментальним кіно. У ньому майже немає діалогів – це радше поема з рухомих зображень. Використовуючи різні матеріали, в тому числі архівні кадри 1920-х років, фільм рефлексує над тим, як минуле й сучасність, рух і час пов’язані зі статичністю архітектури.
Тетяна Кононенко народилася у 1980 році в Кіровограді. Живе і працює між Берліном і Тбілісі. Вона вивчала медіа та комунікації у Берліні та кінорежисуру в Німецькій академії кіно й телебачення (dffb). Працює з відео та фотографією у проєктах, пов’язаних із питаннями пам’яті та історії. Прем’єра її першого документального фільму «Вхід заборонено» відбулася на 13-му Міжнародному фестивалі документального кіно у Їглаві у 2009 році. «Будинок» – дипломна робота Тетяни для Німецької академії кіно й телебачення та її повнометражний дебют.
Вхід заборонено (2009), Медея «Ми будемо вільні?» – раптом запитала вона (2013), Будинок (2019)
Матільда Местер – режисерка й операторка, яка закінчила Німецьку академію кіно й телебачення (dffb). Нині живе в Копенгагені і працює у сфері мистецького, експериментального та документального кіно. Її операторські роботи були показані на кількох міжнародних фестивалях і виставках. «Будинок» – її перша повнометражна режисерська робота.
Будинок (2019), Наксков 1:20 (2020)
