Напередодні зимових свят ми підготували для наших глядачів та глядачок особливий подарунок. Незабаром ми покажемо три документальні хіти, що з різних причин не увійшли до програми березневого Docudays UA, однак заслуговують на нашу увагу і тепер мають шанс зустрітися з українським глядачем. Стрічки можна буде переглянути з 7 грудня і протягом року в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE. Показ добірки став можливим завдяки підтримці Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

«Я йду» данського режисера Йорґена Лета

Автобіографічний фільм, знятий у формі щоденника, оповідає про повсякденне життя та нещастя літнього чоловіка, який має за плечима значні успіхи та багате минуле, проте поступово починає втрачати жагу до життя. Йорґен Лет пережив спустошливий землетрус у Гаїті: відтоді ноги не надто добре йому служать, а кожен крок — трудоємке завдання. Він їде зі знімальною командою та своїми дорослими дітьми до Лаосу, де планує проєкт: з допомогою місцевих мешканців передати на плівці незайману красу природи цієї країни. На стадії підготовки проєкту він згадує про минуле й розповідає історію власного життя, поетично шукаючи відповіді на гостре запитання: чи можливо знаходити красу та щастя, якщо людина ледве здатна взути власні черевики?

Фільм-номінант на найкращий повнометражний документальний фільм Міжнародного фестивалю документального кіно в Амстердамі IDFA.

«У мене була мрія» італійської режисерки Клавдії Тосі

Фільм розповідає історію двох жінок — Мануели та Даніели, що мріють змінити свою країну, Італію, але стикаються з жорстокою реальністю. Від феміністичної боротьби проти Берлусконі до останніх виборів 2018 року стрічка досліджує останні десять років в Італії через призму політичного активізму та повсякденного життя двох цікавих жінок.

Поєднані глибокою дружбою та політичною пристрастю, депутатка парламенту Мануела та місцева активістка Даніела зіштовхуються з недружнім до жінок італійським політичним середовищем і стають свідками зміни, яку вони ніколи не очікували — смерті політики та піднесення популізму. Розриваючись між почуттям обов’язку та бажанням піти з політики, Мануела та Даніела пригадують основні події своїх політичних пригод, щоб спробувати в них розібратися. Їхній свіжий гумор та спонтанність забарвлює несподіваною легкістю похмурі часи, які переживає Італія.

Стрічка отримала три нагороди на міжнародному фестивалі документального кіно DokLeipzig: нагороду «Золота голубка», нагороду FIPRESCI, а також нагороду Міжрелігійного журі.

«Тварини» німецького режисера Йонаса Шпрістерсбаха

У стрічці ми бачимо семінар про імітацію пташиного співу, гарячу лінію про тваринну телепатію, конкурс краси для породистих собак. Картина зображає людей у спробі дослідити та зрозуміти тваринний світ. Куди б не вирушила знімальна команда, тварин сортують, розводять та вивчають — однак вони залишаються таємничими та відсутніми. Що у тварин усередині? Що вони можуть запропонувати? Що ретельніше їх досліджують, то менше залишається сподівань на чітку відповідь. 

Фільм-учасник міжнародного фестивалю документального кіно Visions du Réel.

Tête-à-tête: Клавдія Тосі & Памела Кон
15 грудня о 19:00

Про документування багаторічної історії, про легкість і надію, які рятують у темні періоди, про політику, кіно і протистояння суворій дійсності поговорять кураторка, продюсерка і консультантка Памела Кон та режисерка фільму «У мене була мрія» Клаудія Тосі.

Гарних свят із хорошим кіно!

Чільне фото: кадр з фільму «Тварини»