Концепція 19 Docudays UA
Люди завжди прагнуть зазирнути в майбутнє. Водночас двері, які ведуть до нового світу, видаються шлюзом ракети, якій ще належить долетіти до далекої планети. Проте елементи цього майбутнього вже значно ближчі, ніж здається. Роботи допомагають нам у хатніх справах, обслуговують у супермаркетах, водять авто, шукають злочинців і навіть воюють. У світі пандемій ми стрімко переходимо у віртуальну реальність, розраховуємося грошима, які ніколи не стануть готівкою. Купуємо віртуальні товари, яких ніколи не зможемо торкнутися.
Які професії замінять машини та штучний інтелект? Касир(к)и? Кур’єр(к)и? Перекладачі/-ки? Хто наступний?
Що ще треба вміти, щоб стати затребуваним/-ою у новому світі? Ким мріятиме стати дитина, народжена сьогодні?
Алгоритми керують компаніями, звільняють з роботи людей, не розуміючи, як ті можуть хворіти або втомлюватися. Досі людство не може розв’язати задачі програмування автопілота: кого він має захищати у критичній ситуації — пасажира чи перехожого, на якого мчить машина?
У Південній Кореї стартувала держпрограма з реабілітації підлітків, залежних від смартфонів. Щоб надати їм змогу відчути справжнє життя, уряд створив спеціальні табори. Там підлітки вчаться торкатися один іншого та просто говорити. Там вони проживають досвід жертви цунамі й вчаться зважати на реальний фізичний світ.
Тим часом у реальному фізичному світі, у різних країнах проростають ідеї авторитаризму. Які глобальні зміни можуть спіткати людство, якщо авторитаризм укорениться навіть у найдемократичніших державах? І якщо прихильники авторитарного врядування застосують найновіші технології для цивілізаційної перебудови світу? І що має зробити сьогодні кожен та кожна з нас, аби врятувати світ від зазіхань на демократичні цінності й права людини?
Отже, 19 Docudays UA ми присвятимо новим викликам. Тим, які виникли на тлі глобальних технологічних змін. А також тим, що спричинила пандемія COVID-19.
Як будуть виглядати міста та країни майбутнього? Які нові права людини нам слід обговорити? І чи можливо пояснити штучному інтелекту чи алгоритму саму концепцію прав людини?
Візуальне рішення 19 Docudays UA
Штучний інтелект навчився перетворювати слова, речення або цілу оповідь на фотографічне зображення. Нейромережа тренується на мільйонах фотографій звичайних користувачів/-ок, і часом, здається, починає розуміти світ людей. Наприклад, цьогорічна тема фестивалю — «Новий прекрасний світ» — в уяві нейромережі виглядає як весняний пейзаж з шапкою снігу на верхівці гори, кольоровими будиночками й тепличками біля її підніжжя.
Здалеку пейзаж здається цілком вірогідним і навіть приємним, але під час детального аналізу стають помітними «склейки», латки з пластику чи целофану: такі особливості сприйняття нашого світу машинами. А втім, на якій гірській вершині зараз немає смітника? Машина намагається обробити загальне уявлення про предмет і чесно розмістити його в одному зображенні.
Цікаво, що кожного разу штучний інтелект на один і той самий запит генерує окреме зображення. Цих зображень може бути безліч, як і версій «Нового прекрасного світу». Тому цьогоріч ми не публікуємо основного постера з єдиним фестивальним візуалом, а плануємо використати цю нагоду інтерпретації «прекрасного світу», зберігши асоціацію з фестивалем за допомогою спільної типографіки.
Зустрічайте 19-й Docudays UA — «Новий прекрасний світ»!
