Кожен голос українських кінематографістів/-ок — внесок у місію культурної дипломатії. Особливо, коли йдеться про фільми, що розповідають світові про війну та мають чіткий гуманістичний фокус.
Останнім часом почастішали випадки цензури — заборони на покази фільмів наших колег і колежанок. Документальна стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» режисерки Аліни Горлової була відібрана до програми 16-го Фестивалю документального кіно про права людини у Бішкеку (Киргизька Республіка). Покази мали відбутися в кінотеатрі «Бродвей» — основному майданчику події.
Однак 15 листопада 2022 року представники локації повідомили організаторів/-ок фестивалю про скасування показів двох фільмів, зокрема і стрічки «Цей дощ ніколи не скінчиться». Акт цензури та втручання в програму пояснили «пропагандою війни».
Організатор(к)и кінофестивалю, правозахисний рух «Бір Дуйно — Киргизстан», випустили офіційний пресреліз, де засудили безпідставну заборону, заявили про порушення чинної Конституції та неприпустимість обмеження прав і свобод людини. Залишилися без відповіді також звернення оргкомітету до Департаменту кінематографії Міністерства культури, інформації, спорту та молодіжної політики Киргизької Республіки.
Нагадаємо, стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» увійшла до складу програми Docudays UA-2020. Це історія 20-річного Андрія Сулеймана, який разом з родиною опинився між двох воєн: в Сирії та в Україні. Робота отримала нагороду «Найкращий повнометражний фільм» на фестивалі документального кіно Festival dei Popoli (2020), а також відзнаку кінофестивалю IDFA «Найкращий повнометражний фільм» у секції «Перша поява». Журі фестивалю у Бішкеку присудило стрічці «Гран-прі».
Також нещодавно через державну цензуру був скасований показ ігрового фільму «Бачення метелика» (реж. Максим Наконечний) на Міжнародному кінофестивалі у Каїрі (Єгипет). Стрічка розповідає історію аеророзвідниці, яка пережила воєнний злочин і повернулася з полону. Прем’єра «Бачення метелика» відбулася на цьогорічному Канському кінофестивалі.
Свобода слова — одна з тих цінностей, які українці та українки виборюють прямо зараз. Ми рішуче засуджуємо будь-які прояви цензури, порушення засадничих прав і свобод людини, а також спроби обмежити голоси українських кінематографістів/-ок на міжнародних майданчиках. Висловлюємо солідарність із командами фільмів та з організатор(к)ами подій, які чинять спротив заборонам, і закликаємо відновити покази.
