Фільм «Дівчинка далеко віддому» від номінованого на «Оскар» режисера Сімона Леренґа Вільмонта та режисерки Аліси Коваленко — про 13-річну Настю, елітну гімнастку з Києва. Здобувши перемогу на українському чемпіонаті разом із гуртом близьких подруг, Настя та її бабуся змушені тікати вНімеччину через війну в Україні. У незнайомому місті Ґелсенкірхен Насті доведеться почати все спочатку й жити з невідомістю: чи побачить вона колись своїх батьків і друзів знову? Але коли Настя приєднується до німецької команди з гімнастики, вона віднаходить надію й починає будувати для себе нове життя. Ця зворушлива історія — про стійкість, дружбу та здатність спорту обʼєднувати людей.
Творча команда:
Режисерська робота: Сімон Леренґ Вільмонт, Аліса Коваленко
Продюсування: Марія Стевнбак Вестерґрен, Кнут Скоґлунд, Карл Еміль Рікардсен
Операторська робота: Сімон Леренґ Вільмонт, Аліса Коваленко
Звук: Руне Гансен
Виробництво
Toolbox Film — Maria Stevnbak Westergren,
[email protected], toolboxfilm.dk, +45 61686225
Дистриб'юція:
Режисер/-ка
Сімон Леренґ Вільмонт
Сімон Леренґ Вільмонт здобув численні нагороди, зокрема в конкурсі «Перша поява» на IDFA з повнометражним документальним фільмом «Віддалений гавкіт собак». Премʼєри його двох попередніх фільмів «Чемпіон з фехтування» (2014) та «Чікара — син борця сумо» (2013) відбулися на IDFA, здобули нагороду журі за середньометражний документальний фільм, а також нагороду за найкращий короткометражний дитячий фільм на кінофестивалі Al Jazeera у 2015 році. У 2022 році Сімон здобув нагороду світового кіно за режисуру документального фільму «Будинок зі скалок» на кінофестивалі Sundance. Цей фільм також став номінантом на «Оскар» у 2023 році. Сімон Леренґ Вільмонт закінчив Національну данську кіношколу у 2009 році за спеціальністю «Режисура документального кіно».Вибрана фільмографія
«Будинок зі скалок» (2022), «Віддалений гавкіт собак» (2017), «Чемпіон з фехтування» (2014), «Чікара — син борця сумо» (2013)
Режисер/-ка
Аліса Коваленко
Аліса Коваленко — українська режисерка документального кіно, яка здобула численні нагороди. Народилася й виросла у Запоріжжі і вивчала документальне кіно в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, а також у Школі Анджея Вайди у Варшаві. Премʼєра її дебютного повнометражного документального фільму «Аліса в країні війни» — особистого щоденника революції та війни в Україні — відбулася на IDFA у 2015 році у конкурсі «Перша поява». Фільм «Домашні ігри» — соціальна казка про зламані мрії молодої футболістки — був показаний на Sheffield Doc/Fest у 2018 році, а також на IDFA (Best of Fests 2018). У 2021 році фільм «Домашні ігри» став першим українським документальним фільмом, який придбав Netflix. У 2018 році Аліса стала режисеркою та координаторкою «Прекрасної гри» — документального серіалу з 10 частин, який замовив Current Time TV. Світова премʼєра її останнього документального фільму «Ми не згаснемо» відбулася на Berlinale Generation у 2023 році. Цей фільм був номінований на нагороду документального кіно Berlinale.
Вибрана фільмографія
«Ми не згаснемо» (2023), «Домашні ігри» (2018), «Прекрасна гра» (2018), «Аліса в країні війни» (2015)
