Ніколас Моліна — кінорежисер, чиї роботи отримали визнання на численних міжнародних кінофестивалях. Його дебютний повнометражний фільм «Боброва країна» (Beaverland) вперше показали на Шеффілдському кінофестивалі, пізнше стрічка отримала нагороду в категорії «Найкращий фільм» на кінофестивалі у Вальдівії. Наступна документальна стрічка «Потік» (Flow) також була представлена в Шеффілді й отримала звання найкращого національного фільму на фестивалях SANFIC, Docs Valparaíso та у Гвадалахарі, а також була відібрана до багатьох інших фестивалів. Стрічка «Американський гаучо» (Gaucho Americano) продовжила цей успіх, дебютувавши на Hot Docs і отримавши нагороду за найкращий фільм на кінофестивалі в Тренто (2022). Моліна здобув ступінь магістра творчості в Zine Eskola Elías Querejeta. Під час навчання він змонтував свій четвертий повнометражний фільм «Вогняне місто» (Pirópolis, 2024), прем’єри якого відбулися на фестивалях Tribeca, Sheffield DocFest, Doclisboa та на кінофестивалі у Малазі.
Марія Пономарьова — кінорежисерка, сценаристка та креативна продюсерка.
Навчалася режисурі в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. У 2016 році закінчила магістерську програму Artistic Research in and through Film Нідерландської Кіноакадемії в Амстердамі. Фільми, над якими працювала Марія, були показані на таких міжнародних кінофестивалях, як Hot Docs, IDFA, DokLeipzig, Sarajevo FF, Sheffield DokFest, Chicago IFF, Clermont-Ferrand ISFF та багатьох інших. Марія є старшою консультанткою Європейської асоціації документалістів (DAE) та членкинею Європейської та Української Кіноакадемій.
Віка Лещенко — продюсерка культурних подій у Берліні та українська кураторка. Має ступінь магістра культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2007—2011 роках працювала на КМКФ «Молодість» на різних посадах. Із 2010 року долучилася до команди Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA — спершу як координаторка програми, а з лютого 2019 року — як програмна директорка. З травня 2022 року є програмеркою секції «Міжнародне документальне кіно» фестивалю DOK Leipzig.
Хав'єра Леал — режисерка й кінопрограмерка Університету Чилі. Нині входить до програмної команди FIDOCS, раніше працювала програмеркою у «Sala de cine de Ñuñoa» — безкоштовному майданчику для альтернативного кіно в Сантьяго. У 2023 році взяла участь у навчальній програмі Locarno Industry Academy у Чилі. У 2019 році була членкинею журі конкурсу Nest Film Students на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні.
Як режисерка Леал працює над документальним кіно, спеціалізуючись на роботі в режисерському департаменті. До того ж, вона працювала асистенткою з дослідження та режисури над кількома фільмами, зокрема Malqueridas (2023) та Al sol, lejos del centro (2024). Стала режисеркою короткометражних стрічок No estoy (2015), Resistencia Infantil (2019), Ellas no tienen nombre, yo tampoco (2020) і Desiertos Azules (2023).
Анастасія Платонова — незалежна культурна критикиня, редакторка, аналітикиня культури. Понад 20 років працює в журналістиці та культурній критиці. Ексредакторка культурного відділу Forbes. Писала про культуру для провідних українських та міжнародних видань. Спеціалізується на критиці сучасної візуальної культури, культурних політиках, деколонізаційних практиках і темі пам’яті. Співавторка книги We who have changed (Ist Publishing, 2024).
Подію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Подія не обов'язково відображає позиції Міжнародного фонду «Відродження».
