Війна Росії проти України є найбільш задокументованою в історії людства. Важливе місце в цій хроніці посідають свідчення українських дітей, які переживають обстріли, розлуку та втрату, життя в укриттях, окупацію і депортацію та чиє дитинство минає у постійній небезпеці, тривозі та невизначеності. Їхні історії відкривають одну з найболючіших сторін цієї війни та показують, як у ній зростає ціле покоління.

Фільм «Покоління» від Марисі Нікітюк і фонду «Голоси дітей» – це спроба поглянути на нинішній світ очима найвразливіших і дати їм силу говорити про власні важкі досвіди. Стрічку режисерка знімала разом із 14-ма підлітками, котрі пройшли через евакуацію, вимушений переїзд в інші регіони країни та за кордон, втрату соціальних звʼязків і спроби знайти себе на новому місці, життя під російською владою та на прифронтовій території. Впродовж п’яти місяців у рамках лабораторії «Сторітелінг у кіно з елементами арттерапії» вони працювали з психологом і вчилися писати сценарії з Марисею, намагаючись осмислити і вкласти в них свої переживання. 

Пропонуємо переглянути цю експериментальну терапевтичну стрічку та поговорити про одинадцять років дитинства у війні, роль мистецтва у формуванні середовища, де діти можуть залишатися дітьми, навіть у найважчі часи, а також з’ясувати, що ми можемо і маємо зробити як суспільство, аби допомогти їм впоратися з цим досвідом?

Спікер(к)и:
Олена Розвадовська, співзасновниця та голова правління БФ «Голоси дітей»;
Марися Нікітюк, сценаристка та режисерка;
діти-герої/-ні фільму «Покоління»