Максим Буткевич – правозахисник, журналіст, громадський діяч, колишній військовослужбовець, колишній військовополонений.
Співзасновник «Громадського радіо» та Центру прав людини ZMINA, був членом правління українського представництва Amnesty International, співзасновником та співкоординатором організації «Проєкт “Без кордонів”», опікувався захистом біженців/-ок та переселенців/-ок, боровся проти дискримінації, активно домагався визволення українських політв’язнів кремля, зокрема Олега Сенцова й Олександра Кольченка, модерував покази та події фестивалю Docudays UA. Присвятив правозахисній діяльності понад 15 років свого життя.
Від перших днів повномасштабного російського вторгнення Максим вступив до лав ЗСУ, брав участь у визволенні Київщини, воював на Сході. В червні 2022 потрапив у полон. В окупованому Луганську так званий суд «ЛНР» засудив Буткевича до 13 років колонії суворого режиму як «воєнного злочинця» за сфабрикованою справою. Після двох років і 4 місяців ув’язнення Буткевича звільнили з полону. В рамках обміну він повернувся до України 18 жовтня 2024.
За період перебування в російському полоні Максиму Буткевичу присудили нагороду імені Анни Франк за людську гідність і толерантність від посольства Нідерландів у США, премію «Історія несправедливості» чеської організації People in Need і Національну правозахисну премію України.
