Документальний фільм «Сліди» розповідає про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство та тортури, вчинені під час російської агресії. Виходячи далеко за межі прямого фіксування воєнних злочинів, фільм зосереджується на спільноті вцілілих жінок, які відмовляються мовчати про пережите. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для відновлення. Через силу солідарності жінок, які стоять пліч-о-пліч, фільм пропонує глибоке осмислення можливості надії посеред руйнівних слідів війни.
Творча команда:
Режисерська робота: Аліса Коваленко, співрежисерка: Марися Нікітюк
Продюсування: Ольга Брегман, Наталія Лібет Копродюсери: Віолетта Камінська, Ізабелла Вуйчик, Даріуш Яблонський
Операторська робота: Аліса Коваленко
Монтаж: Нікон Романченко, Аліса Коваленко, Міленія Фідлер
Звук: Марія Нестеренко, Мацей Амілкевич
Виробництво
2Brave Productions & Message Film
Дистриб'юція:
Stranger Films Sales
Нагороди
76-й Берлінський міжнародний кінофестиваль, секція Panorama Dokumente: приз глядацьких симпатій секції Panorama;
Гран-прі журі в документальному конкурсі кінофестивалю Movies That Matter.
Режисер/-ка
Аліса Коваленко
Аліса Коваленко — українська режисерка документального кіно, лауреатка численних міжнародних нагород. Її фільми «Аліса в країні війни» (IDFA 2015) та «Домашні ігри» (Sheffield Doc/Fest 2018) були відзначені на міжнародних кінофестивалях. Документальний фільм «Ми не згаснемо» — пригодницька історія про підлітків на тлі війни на Донбасі — мав прем’єру на Berlinale у 2023 році. Після повномасштабного вторгнення Росії Аліса добровільно пішла на фронт, а згодом повернулася до кіно з особистим документальним фільмом «З любов'ю з фронту» (CPH:DOX 2025). Колишня полонянка та постраждала від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, вона є членкинею SEMA Ukraine та активно займається правозахисною діяльністю — цей досвід став одним із поштовхів до створення фільму «Сліди»Вибрана фільмографія
«Сліди» (2026), «З любов'ю з фронту» (2025), «Ми не згаснемо» (2023), «Дівчинка далеко від дому» (2023), «Домашні ігри» (2018), «Аліса в країні війни» (2015) 
Режисер/-ка
Марися Нікітюк
Марися Нікітюк — українська сценаристка та режисерка, лауреатка міжнародних кінопремій. Її дебютний повнометражний фільм «Коли падають дерева» отримав премію імені Кшиштофа Кесльовського за найкращий сценарій та був показаний на Берлінському міжнародному кінофестивалі (секція Panorama) у 2018 році. Вона є співавторкою сценарію фільму «Додому» (реж. Наріман Алієв), який був представлений на Каннському кінофестивалі (секція Un Certain Regard) у 2019 році.
Разом із Алісою Коваленко Марися Нікітюк є співрежисеркою документального фільму «Сліди», який отримав приз глядацьких симпатій у секції Panorama Dokumente Берлінського кінофестивалю 2026 року.
У межах артреабілітаційних програм благодійного фонду «Голоси дітей» Марися Нікітюк працювала з підлітками, які постраждали від війни, та створила трилогію короткометражних фільмів, присвячених темі воєнної травми.
Вибрана фільмографія
«Сліди» (2026), «Найкращі роки» (2026), «Покоління» (2025), «Я, Ніна» (2022), «Коли падають дерева» (2018)
