Це по-справжньому важливий документальний фільм, який порушує питання: «Чому ми віримо в усе, що бачимо?»
Усі ми час від часу брешемо. Але мало кому вдається зробити брехню такою прибутковою, як це вдалося Майклу Борну. З 1990 до 1996 року цей журналіст-самозванець продав комерційним телеканалам у Німеччині понад двадцять фейкових новинних сюжетів.
Автори фільму досліджують історію цього надзвичайного медіаскандалу глибше, ніж просто поверхову сенсацію. Завдання — проаналізувати самі медіа.
Ерек Бремер працює на перетині класичного наративного кіно та відкритих, асоціативних форм — як у художньому, так і в документальному кіно. Його фільми зосереджені на темах самотності, крихких стосунків і тріщин у суспільних обіцянках щастя. Режисера приваблюють не так зовнішні цілі, як внутрішні суперечності персонажів — ті моменти, коли мотиви, бажання та дії перестають збігатися.
Ерек народився 1987 року. Наразі проживає у Мюнхені. Навчався за спеціальністю режисера монтажу на Другому німецькому телебаченні (ZDF). Вивчав режисуру в Мюнхенському університеті телебачення та кіно. У 2018 році отримав диплом.
Фільми Ерека демонструвались й отримували нагороди на відомих національних і міжнародних фестивалях, таких як Мюнхенський кінофестиваль, Кінофестиваль імені Макса Офюльса, HotDocs, DOK.fest Munich і Camerimage.
Ерек — випускник 31-ї Мюнхенської сценарної майстерні 2019/2020, а також програм розвитку талантів ZFF Academy (Цюрихський кінофестиваль, 2020) і Berlinale Talents (Берлінале, 2021). Він отримав стипендію менторсько-резиденційної лабораторії Munich Film Up! 2021/2022, а також стипендію Young Art and New Ways Вільної держави Баварія у 2022 році. Того ж року здобув нагороду Munich Starter Film, а у 2025 році — кінонагороду землі Баден-Вюртемберґ.
Із 2023 року Ерек активно досліджує естетичні, етичні та структурні наслідки використання генеративного штучного інтелекту у кіновиробництві. Паралельно, з 2024 року, вивчає японські студії у Мюнхенському університеті Людвіга — Максиміліана, приділяючи особливу увагу незахідним наративним моделям і драматургії.
Беньямін Рост вивчав кінорежисуру в Баден-Вюртемберзькій кіноакадемії, а до того здобував освіту з філософії та тележурналістики. Його фільми отримували нагороди на міжнародних фестивалях, зокрема DOK Leipzig, DOK.fest Munich, Мюнхенському кінофестивалі та Camerimage. Він є стипендіатом Німецького національного академічного фонду та державної стипендії Young Art and New Paths.
У період з 2017 до 2019 року Беньямін жив у Руанді та Південній Африці, де підтримував молодіжний телеканал Iwacu Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), а також паралельно знімав свій дипломний фільм «Портрет пошуків щастя», профінансований ARD / MfG і доступний на Amazon Prime. Його дебютний фільм «Харраґа — ті, хто спалює власні життя» вийшов у національний кінопрокат і номінувався на Німецьку премію документального кіно. У співпраці з Goethe-Institut заснував програму Pitch_It та анімаційну майстерню FILM IT для дітей-біженців з України. Його останній фільм «Природжений фальсифікатор» отримав численні схвальні відгуки (зокрема у Tagesthemen, Capriccio та TTT – Titel Thesen Temperamente) і здобув нагороду One Future Award на Мюнхенському кінофестивалі.
Беньямін Рост уже 15 років працює режисером для ARD, створюючи коротко- та повнометражні телевізійні проєкти, зокрема серіали «Рятувальні кола» і «План Б» для ZDF. Також Беньямін створив хітовий серіал медіатеки ARD «Галлеріпки — фотографія з Полєм Ріпке» та регулярно проводить воркшопи, зокрема в Баден-Вюртемберзькій кіноакадемії та FreeSZFE Budapest.
