ГО «Докудейз» та Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA представляють дев’ятий випуск Електронного каталогу української документалістики (2025–2027). Видання знайомить із сучасним українським документальним кіно та його професійним середовищем: фільмами й кінопроєктами, продакшн-компаніями, студіями, кінофестивалями, дистриб’юторами, професіонал(к)ами індустрії, а також куратор(к)ами неігрового кіно.

Тема та візуальна концепція цьогорічного фестивалю — «Прості конструкції» — нагадують про те, що світ, попри всю свою мінливість і постійне переосмислення самого поняття норми, часто тримається на базових цінностях: рівності, демократії, взаємопідтримці. Саме ці, на перший погляд прості, але насправді багатошарові речі українська документалістика нерідко фіксує, досліджує та осмислює.

«За останнє десятиліття українська документалістика ставала дедалі різноманітнішою: з’являлися сміливі пошуки кіномови, а кінороби зверталися до болючих і важливих тем. Після початку повномасштабного вторгнення стався вибуховий приріст виробництва документального кіно. За деякими підрахунками, кількість документальних фільмів збільшилася орієнтовно на 400–500 відсотків. Не можна сказати, що наш каталог тепер суттєво змінився за обсягом, проте його наповнення вражає різноманітністю: від інтимних і дуже щемких особистих історій до епічних полотен. Від початківців, які роблять перші несміливі кроки, до оскарівських лауреатів.

Важливою ознакою нинішнього етапу для мене є поява нової течії в українському кіно — фільмів військових. Ці картини знято в окопах, від першої особи, здебільшого людьми, для яких кіновиробництво сьогодні не є основною професією. У цій передмові я навмисно оминаю конкретні імена та назви, адже вважаю неетичним виокремлювати когось із-поміж багатьох важливих робіт, зібраних у цьому каталозі», — ділиться Геннадій Кофман, один із засновників та перший керівник Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, член Відбіркової ради каталогу.

>> Фільми

>> Люди 

>> Індустрії

Цього року до каталогу надійшло понад 100 заявок. До дев’ятого випуску увійшли 61 фільм, понад 130 представників і представниць кіноіндустрії та більш як 50 організацій.

Кожен із представлених проєктів продовжує традицію української документалістики, яка не лише набула нового звучання після Революції гідності, а й має значно довшу історію, попри багаторічні спроби її маргіналізації та привласнення з боку Радянського Союзу. Ці фільми є не лише документуванням сьогодення, а й спробою його осмислення та вписування в нашу спільну історію — у конструкцію теперішнього і майбутнього.

Центральною темою багатьох стрічок залишається війна та досвід її проживання. Водночас автори й авторки досліджують питання збереження людяності, чутливості та солідарності в умовах тривалого насильства. У каталозі також представлені фільми про екологію, родину, повсякденне життя, права людини, фемінізм і квір-досвіди.

«Одна з найвідоміших дослідниць постколоніалізму, Ґаятрі Чакраворті Співак, наголошувала, що колоніальна влада часто говорить від імені пригноблених навіть тоді, коли декларує намір їх захищати. Тому повернення голосу тим, кого довгий час не чули, є важливою складовою деколонізації.

Для українського кіно ця теза особливо актуальна. Українські кінематографісти пройшли тривалий шлях, щоб бути почутими на міжнародній кіномапі як самостійний і впізнаваний культурний феномен. Водночас і сьогодні нерідко трапляються ситуації, коли розповіді про Україну підміняють голоси самих українців.

У реальності, де війна триває вже тринадцятий рік, подібні практики мають не лише символічні, а й цілком матеріальні наслідки. Саме тому підтримка локальних професійних спільнот, національних наративів та українських культурних інституцій є важливою складовою боротьби за свободу та суб’єктність.

Каталог української документалістики виник як спосіб познайомити міжнародну кіноспільноту з українською індустрією. Водночас за роки свого існування він став своєрідним літописом розвитку українського документального кіно та інструментом культурної дипломатії, що допомагає долати колоніальну оптику щодо України.

Цього року ми раді представити вже дев’ятий випуск каталогу. Це стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу в межах проєкту FILMDECO, який ми реалізуємо спільно з двома європейськими кінофестивалями — One World (Словаччина) та Verzió (Угорщина). Проєкт спрямований на критичне осмислення спадку колоніальних політик у Центральній та Східній Європі та пошук практичних інструментів деколонізації для культурних інституцій. У цьому контексті каталог української документалістики є прикладом деколоніальної практики, що підтримує видимість українського кіно та українських професійних спільнот на міжнародному рівні», — ділиться програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко.

Докладніше про критерії відбору до каталогу читайте в регламенті.

Фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать виключно автору/-ці (автор(к)ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає гранти, не несуть за них відповідальності.

У разі запитань, будь ласка, пишіть на електронну адресу: [email protected].