Експериментальний. Відеопоезія. Без діалогів.
"Терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік".
"Коли ми проривались на свободу,
раділи нам країни і народи.
Вітання ми приймали звідусіль
і вірили у нашу перемогу,
й не відчували довжини дороги.
Та звіром став найближчий наш сусід.
Ми йшли по замінованій дорозі,
і вже здавалось, що дійти не в змозі,
що на дорозі тут залишимось усі .
У небі грала райдуга над нами,
та вибухали міни під ногами.
Втрачали кращих ми і далі йшли
ридаючи і помолившись Богу.
Долали наполегливо дорогу,
свободу виглядали із імли.
Пташки співали смерті непокору,
обабіч цвів рясний жовтець й цикорій –
не помічали ми щедрот оцих,
бо щохвилини підсипав нам горя
затятий та імперські-хворий
звір ядерний із кнопкою в руці."
Подай свій проєкт до каталогу
