Ольга Самолевська

режисерка
Освіта
КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого
Біографія

Ольга Самолевська — корінна киянка, випускниця Київського національного університету театру, кіно і телебачення. Кінорежисерка, сценаристка, поетка, журналістка, фотографка. Лауреатка та призерка міжнародних кінофестивалів, лауреатка та дипломантка всеукраїнського конкурсу «Коронація слова», лауреатка та призерка всеукраїнських поетичних фестивалів. Номінантка на Міжнародну премію «НІКА», Урядову премію імені Лесі Українки та Державну премію імені Тараса Шевченка. Лауреатка мистецької премії «Київ» імені Івана Миколайчука, премії імені Фелікса Соболєва «За вагомий внесок у світове та українське неігрове кіно» (НСКУ). Нагороджена Золотою медаллю Міжнародного літературного фестивалю «Рідкісний птах», лауреатка Міжнародної літературної премії «Сіль нашої землі», Міжнародної премії LOGOS-SINEMA імені Віктора Василенка та Міжнародної премії імені Арсенія та Андрія Тарковських. Членкиня Української кіноакадемії, Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки письменників України.

ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ:
Бій (2025, контактна особа, режисерка), Острів між війнами (2027, режисерка), Дамба (2023, режисерка), Течія (2022, режисерка), Час недитячий (2018, режисерка), Вічне небо (2012, режисерка), Перша леді Зони відчуження (2009, режисерка), Земляни (2008, режисерка), Триптих (2003, режисерка), Катерина Білокур. Послання (2002, режисерка), Доторк (1999, режисерка), Stabat Mater (1995, режисерка), Memento vivere (1994, режисерка), Чи повернеться лікар? (1993, режисерка), Пам’яті загиблих споруд (1988, режисерка), Буде багато світла (1986, режисерка), Я себе запитую (1985, режисерка), Мені страшно малювати маму (1984, режисерка), Олександр Довженко (1982, режисерка)

Подай свій проєкт до каталогу