Продюсувати док

Продюсувати док: плануємо роботу продакшн-компанії. Частина перша

15 вересня 2020

Цього року від України в міжнародному воркшопі EURODOC беруть участь Дар’я Бассель, продюсерка та керівниця індустрійної секції DOCU/ПРО, та Аліна Горлова, режисерка та продюсерка. EURODOC — це одна з найкращих європейських програм, розроблена спеціально для незалежних продюсерів/-ок документального кіно. За підтримки Українського культурного фонду ми розпочинаємо серію публікацій «Продюсувати док», де Аліна та Дар’я діляться корисними спостереженнями та знаннями, здобутими на воркшопі. 

 

У першій частині Аліна Горлова розповідає, з чого варто почати, якщо ви все ж зважились заснувати власну продакшн-студію, а також про історію компанії TABOR, співзасновницею якої вона є. Друга частина присвячена досвіду іноземних учасниць та учасника EURODOC. Серед них — продюсер(к)и знаних українському глядачеві стрічок «Погляд тиші», «Акт убивства», «Дівчата золотого світанку», «Віддалений гавкіт собак». У різні роки ці фільми були презентовані на фестивалі Docudays UA.

 

Якщо ви зібрались заснувати власну продакшн-компанію, то перше, про що варто подумати — це про свою команду та спеціалізацію майбутнього продакшену. Ви напевне розумієте, що хочете працювати саме з авторським кіно, лише з ігровим або лише з документальним — чи ж узагалі займатиметесь глядацькими фільмами для широкого загалу або комерційними відео.

 

Варто оцінити свій попередній досвід, і якщо його об’єктивно замало, шукати сильну команду. Ваша команда може складатися з двох і більше людей. Обов’язково проконсультуйтеся з юристами, бухгалтерами та знайомими щодо ведення справ, перед тим як оформлювати ваш ТОВ. Пам’ятайте, що своя компанія — це не просто простір для ведення проєктів, а також відповідальність перед законом. 

 

Варто продумати та написати бізнес-план своєї компанії. Поставте собі такі питання: 

  • Чи є в нас перший проєкт, який має великі шанси отримати фінансування? 
  • Що буде, якщо це фінансування все ж таки не вдасться отримати? 
  • Яка сума витрат компанії за рік? 
  • Чи є в нас стартовий капітал?
  • Як його можна ефективно використати?
  • Як можна скоротити витрати компанії до мінімуму у разі нестачі коштів?
  • З яких джерел буде фінансуватися компанія?
  • Чи достатньо людей у компанії, які можуть виконувати операційні завдання? 
  • Як оплачувати роботу людей, поки ви не отримали фінансування на проєкт або в проміжках між різними проєктами?

 

Для того щоб усвідомити сильні та слабкі сторони компанії, реальне становище справ, радимо зробити SWOT-аналіз. 

Звичайно, що спочатку ви будете працювати на компанію — і тільки потім компанія почне працювати на вас. 

Звичайно, що спочатку ви будете працювати на компанію — і тільки потім компанія почне працювати на вас. Не варто одразу орендувати дороговартісний офіс, наймати великий штат працівників та працівниць, купувати дорогі меблі. Перші активи, які мають з’явитись — це ваші фільми, а разом з ними і права на них. Ваші перші фільми — це головний внесок у майбутнє компанії, її імідж та досвід. Досвід моєї компанії і моїх друзів показує, що перші фільми знімаються малими коштами, без гонорарів продюсер(к)ам та навіть автор(к)ам фільмів. Пам’ятайте, ви можете знімати так один-два фільми, але потім це має приносити прибуток. Варто врахувати, що аби вижити, вам, скоріш за все, доведеться паралельно виконувати різні замовлення, як-от комерційні або соціальні відео. Це допоможе існувати вашій компанії. Як уже згадували раніше, Державне агентство України з питань кіно не передбачає в кошторисі фільму власний прибуток компанії. Це дуже ускладнює існування маленьких продакшенів, які зосереджені виключно на виробництві авторського та документального кіно.  

 

Правильна оцінка можливостей компанії створить реалістичне уявлення про максимум проєктів, які можуть бути реалізовані протягом певного періоду, і допоможе правильно розподілити час і ресурси. Варто щороку зустрічатися разом з командою і обговорювати бізнес-план та основні цілі компанії. Не обов’язково все станеться, як гадається, але це допоможе щоразу налаштовувати спільний напрям, у якому будуть рухатися всі.

 

Загалом існує тенденція, що спочатку режисер(к)и та продюсер(к)и працюють у більш досвідчених компаніях асистент(к)ами, лінійними та виконавчими продюсер(к)ами, помічниками та помічницями; там вони можуть побачити, як відбувається процес, і набути необхідних навичок. Потім, коли приходить час, уже більш досвідчені фахівці та фахівчині відкривають свій продакшн. Але мій досвід зовсім інший.

 

Сім років тому одразу після університету я зі своїми друзями заснували компанію TABOR. Варто сказати, що ні про який бізнес-план ми тоді не думали. Окрім мене, до команди входили Максим Наконечний, Єлізавета Сміт, Павло Бекезін, Олена Яковіцька, Тетяна Підгайна. Також з нами постійно працювала команда операторів, художників, звукорежисерів. У нас не було бухгалтера, і всі операційні задачі ми вирішували самостійно, не зважаючи на те, що співзасновники та співзасновниці компанії мали режисерську освіту і гадки не мали, як це має працювати. Ми хотіли знімати своє кіно, це була основна мрія і мета, яка тримала нашу компанію протягом цих років. Було зроблено декілька фільмів, які мали дуже малий бюджет або взагалі не мали фінансування. 

 

Однією з таких стрічок був документальний повнометражний дебют Єлізавети Сміт «Школа № 3», але саме ця робота свого часу відіграла найбільшу роль у долі нашого продакшену. Фільм отримав нагороду Berlinale в секції Generation 14+, після якої нам відкрилися двері у міжнародну кіноіндустрію. Стрічку було створено абсолютним мінімум коштів, фактично на ентузіазмі авторів. Однак уже після нагороди ми почали постійно їздити на різноманітні воркшопи, пітчинги та маркети. Почали налагоджуватися партнерські відносини з іноземними продюсерами, створювались копродукційні угоди, національні фонди інших країн почали надавати гранти на виробництво наших фільмів. Життя продакшену змінилося кардинально. 

 

Наразі в нас працює генеральна директорка, продюсерка, дві режисер(к)и, бухгалтерка, комерційна та виконавча директорки. Це досить великий штат як на таку компанію. Це зумовлено тим, що зараз у запуску перебуває ігровий повнометражний фільм на стадії зйомок, документальний повнометражний фільм на стадії постпродакшену та два документальних повних фільми на стадії девелопменту. Найгостріша проблема, з якою ми стикаємось, — це багато пропозицій від режисерів та режисерок продюсувати їхні проєкти, але через нестачу людського ресурсу ми не можемо взяти їх у роботу, незважаючи на те, що проєкти дуже цікаві.

 

Через 2–3 роки ми хотіли б мати фіксований штат працівниць, працівників та більшу кількість продюсерів/-ок, які б змогли вести декілька комерційних та авторських проєктів одночасно.


Читайте далі: Продюсувати док: плануємо роботу продакшн-компанії. Світовий досвід. Частина друга

18 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
26–
березня
4
квітня 2021