На українській студії хронікально-документальних фільмів «Укркінохроніка» два роки чекав своєї черги сценарій із промовистою назвою «Санітарний розрив» про необхідність своєчасної зупинки птахофабрики для проведення санітарних робіт на Морозівській птахофабриці на Київщині. Його віддали молодому режисерові, власне – дебютанту. У результаті вийшов зухвалий фільм – своєрідне дослідження Homo sovieticus, що в часи перебудови цілком несподівано для себе опинився на роздоріжжі. Кіночиновники сім місяців відмовлялися випускати стрічку на екрани, та Спілка кінематографістів СРСР все ж домоглася дозволу. Копія фільму «Завтра свято» зберігається в архіві бібліотеки конгресу США.
Сергій Буковський народився 1960 року в Башкирській АРСР. Вивчав режисуру в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Понад десять років працював на Українській студії документальних фільмів. Документальний 9-серійний телефільм «Війна. Український рахунок» (2003) було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. Народний артист України (2008).
Завтра свято (1987), «А нічка темная була…» (1988), Сон (1989), Дах (1990), Знак тире (1992), Дислокація (1992), Пейзаж. Портрет. Натюрморт (1993), На Берлін! (1995), Десять років відчуження (1996), Міст (1999), Вілен Калюта. Реальне світло (2001), Terra Vermelha (Червона Земля) (2001), Війна. Український рахунок (2002—2003), Назви своє ім’я (2006), Живі (2008)
