До Копичинської колонії № 112, де відбуває покарання близько 1000 засуджених за тяжкі злочини чоловіків, Мандрівний Docudays UA цього року прийшов вперше.
Спочатку засуджені були в похмуро-скептичному настрої. Однак проглянули кілька сюжетів з українського альманаху «Поза Євро» і... попросили показати ще щось. Зупинилися на «Краю електросміття» австралійського режисера Девіда Феделя. Передивилися, обмінялися думками, але й цього виявилося замало…
На другій годині проектор добряче перегрівся – майже одностайно вирішили: «перекуримо, він тимчасом прохолоне, а тоді ще щось покажіть». «Говорили і курили», відтак подивилися ще й «Землю сліпих» Аудрюса Стоніса - і знову говорили…
Врешті-решт час таки вичерпався – нам треба було ще поспішати до місцевої гімназії.
Словом, не так часто доводиться зустріти настільки зацікавлену аудиторію, як у Копичинській колонії. Не можна не відчути, наскільки тутешнім в’язням хочеться спілкування. Тож якщо десь і планувати створення кіноклубу гуманістичного кіно, то саме тут.
Олександр Степаненко
P. S. Паралельно з представленням фестивальних фільмів цього дня тернопільська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини у колонії № 112 провела консультативний прийом для групи в’язнів.
