Kinofest NYC: українських фільмів стало більше

20 квітня 2013

У фестивалі взяли участь 35 фільмів – документальні та ігрові, короткі й повнометражні стрічки від незалежних режисерів з України, Азербайджану, Білорусі, Естонії, Росії, Словенії, Швейцарії, Таджикистану, Великобританії та США. Серед них понад 20 зняті молодими українськими режисерами.

 

Сім короткометражних фільмів з альманаху «Прощавай, Україно!» представляв Денис Іванов, співпродюсер альманаху, генеральнй директор Одеського Міжнародного кінофестивалю та член Європейської кіноакадемії. Разом із ним свої фільми представляли молоді українські автори: Марися Нікітюк, сценарист фільму «Гауді», Альона Алімова, режисер фільму «Красива жінка», Юрій Ковальов, режисер фільму «Пиріг», Євген Матвієнко, режисер фільмів «Як козаки в космос літали» та «Побачння», Катерина Бабкіна, сценарист фільму «Зло».

 

«Ці фільми - історії про життя простих українців і причини, чому багато хто з них покидає країну, - сказав Денис Іванов, - і мені дуже цікаво, як їх сприйматиме американський глядач».

 

Серед ігрових короткометражних фільмів у Нью Йорку був показаний також фільм «Шафа» Єлизавети Клюзко.

 

Документальні короткометражні фільми альманаху «15 молодих про молодих» (продюсер Ілона Бічевська, Латвія) показали глядачам Нью Йорку іншу точку зору на життя в 15-ти пост-радянських країнах. Серед них – оптимістичний фільм «Поліна» українського режисера Романа Бондарчука. На фестивалі також був представлений іще один документальний і теж оптимістичний фільм Романа Бондарчука – «Денис».

 

Справжньою подією Kinofest NYC, дискусії про яку точилися ще довго після показу, став повнометражний ігровий фільм Валентина Васяновича «Звичайна справа» - про сорокалітніх українців-інелігентів, у яких вікова криза співпала з фінансовою кризою в Україні, які через свою «інакшість» і невміння потупитися цінностями втрачають роботу і метаються між мистецтвом і божевільними проектами збагачення.

 

Непримиренно полярні оцінки викликав ігровий фільм-антиутопія Руслана Батицького про життя шахтарів Донбасу «Урок української» – від «потрясаючий, захоплюючий, шедевр» до «чорнушний, депресивний, спекулятивний». Фільм представляли його продюсери Леся Калинська та В'ячеслав Волинщиков (режисерові не приїхав – йому не дали візу: «Бо він дуже молодий, неодружений і не має майна»). Продюсерів критика не знітила: «Антиутопія – це певний жанр, він є в літературі і в кіно, його страшно читати, важко дивитися. Антиутопії існують для того, щоб налякати людей можливим образом світу, щоб такого не сталося», - пояснила Леся Калинська. «Проект фільму виграв конкурс в Державному Агентстві кінематографії й отримав 100% фінансування. Незважаючи ні на що, в Україні кіно підтримується. Ми чули багато критики, багато порад, але все це – досвід, який молоді українські режисери можуть отримати тільки в роботі», - переконаний ко-продюсер В'ячеслав Волинщиков.

 

«Ми в захваті від нинішньої програми, - поділився Андрій Котляр, директор Kinofest NYC. - Цього року фестиваль має багато українських короткометражних фільмів, що свідчить про позитивні зміни, які відбуваються в кіновиробництві України. П'ять років тому нам було важко знайти українські фільми для показів. Я вірю, що ці короткі фільми є трампліном для початкуючих режисерів і що пізніше ці талановиті молоді люди зроблять гарні повнометражні художні фільми».

 

На фестивалі NYC також був представлений добре відомий в Україні повнометражний документальний фільм «Шахта №8» естонської режисерки і продюсерки Маріанни Каат - про 15-річного Юру Сіканова, який разом із двома сестрами пішов з дому від  батьків-алкоголіків і вимушений був, ризикуючи життям, тяжко працювати в нелегальних шахтах, аби прогодувати себе й сестер. Нагадаємо: рік тому цей фільм мав брати участь у конкурсі 9-го фестивалю Docudays UA, але українські партнери Маріанни Каат – керівники продакшн-студії «Інтерфільм» – за кілька днів до показу ввели в оману оргкомітет фестивалю, аби зірвати показ «Шахти №8». Вони стверджували, що мають виняткове право на покази фільму в Україні й погрожували фестивалю судом у випадку, якщо фільм буде показаний в програмі Docudays UA. Маріанна Каат все ж показала фільм в київському Будинку кіно - поза рамками фествалю. І разом з героями фільму – Юрою Сікановим та Дімою Оприщенком – провела зустріч з глядачами та журналістами. Як з’ясувалося, «Інтерфільм» мав виняткове право лише на комерційні покази в Україні «Шахти №8». Пізніше Маріанна Каат надала право на необмежену кількість некомерційних показів фільму фестивалю Docudays UA й «Шахту №8» побачили десятки тисяч людей в усіх областях України.

Окрім того, оргкомітет Docudays UA та Маріанна Каат разом опікуються долями Юри та Діми. Про це вже було чимало публікацій в ЗМІ та на нашому сайті.

 

Саме тому представляти фільм «Шахта №8» в Нью Йорку організатори Kinofest NYC запросили не лише Маріанну Каат, а й автора цих рядків. Атмосфера перегляду фільму нагадувала атмосферу докудейсівських показів - зала була переповнена глядачами, чимало людей плакали. Потім був шквал питань про Україну - яка ситуація там зараз, і про те, чи безпечно було знімати такий фільм, і про Юру та його сестер, і про Діму – де вони зараз, як живуть, і про те, чому показ фільму намагалися заборонити, і про секрети режисерської удачі Маріанни Каат.

 

Скориставшись нагодою, автор цих рядків подякувала американцям Алексу Білозеру та Олафу Харгасу за благодійні внески для Юри Сіканова. Пани Алекс та Олаф, прочитавши на українських сайтах про жорстоке побиття Юри битою, переказали 3000 доларів на лікування.

 

Оскільки Kinofest NYC не має журі для визначення переможців, кращі фільми визначають самі глядачі. Найбільше глядацьких симпатій нью-йоркців отримав фільм «Шахта №8».  

 

На другому місці – ігрова короткометражка режисерки Тетяни Король  «Hello My Name Is Olga» (спільне виробництво Великобританії, України й Німеччини) – дуже тонкий людяний фільм про сумні й смішні особливості іноземного секс-туризму в українській провінції.  

 

Головним спонсором фестивалю Kinofest NYC виступив фонд «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив», заснований у 2010 році в Донецьку на території колишнього заводу, що виробляв ізоляційні матеріали.

 

Алла Тютюнник, письменник, кінодраматург, член оргкомітету Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини  Docudays UA


 На фото:  Алла Тютюнник  та Андрій Вітюк, письменник, кіносценарист, член відбіркової ради Kinofest NYC

21 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 31 — 9 
травня
червня 2024
Режисерки DOCU/Україна: про активну згоду, жіночу оптику, вестернів і…
Конспект
11 липня 2024
Режисерки DOCU/Україна: про активну згоду, жіночу оптику, вестернів і те, як знайти фільм у купі сміття
Конспект
11 липня 2024
Архів війни. Словник
Новини
05 липня 2024
Архів війни. Словник
Новини
05 липня 2024
DOCU/СИНТЕЗ. Волонтерство, звукові архіви та солідарність
Інтерв'ю
04 липня 2024
DOCU/СИНТЕЗ. Волонтерство, звукові архіви та солідарність
Інтерв'ю
04 липня 2024
Дар’я Бассель: «Документальне кіно краще говорить з людьми про події,…
Інтерв'ю
03 липня 2024
Дар’я Бассель: «Документальне кіно краще говорить з людьми про події, які відбуваються тут і зараз»
Інтерв'ю
03 липня 2024
Вейн Джордаш: «Якщо ми втратимо Україну, наші діти житимуть у дуже не…
Інтерв'ю
02 липня 2024
Вейн Джордаш: «Якщо ми втратимо Україну, наші діти житимуть у дуже небезпечному світі»
Інтерв'ю
02 липня 2024
Макс Буткевич. Боремося і чекаємо
Новини
01 липня 2024
Макс Буткевич. Боремося і чекаємо
Новини
01 липня 2024
Повернути фокус уваги: як пройшла світова прем’єра фільму «Свідки. По…
Культурна дипломатія
25 червня 2024
Повернути фокус уваги: як пройшла світова прем’єра фільму «Свідки. Полон вбиває» на кінофестивалі Sheffield DocFest
Культурна дипломатія
25 червня 2024
Крізь крихке до міцного: яким був 21 Docudays UA
Новини
18 червня 2024
Крізь крихке до міцного: яким був 21 Docudays UA
Новини
18 червня 2024