Кажуть, що про країну можна судити з її політиків, але можна й з афоризмів. З усього, що може запропонувати Сербія, сатиричні «гострі приказки з перчинкою», є найліпшою протиотрутою до життя. Ці афоризми трапляються всюди – в брошурах, газетах, сленгу, ґрафіті, на вуличних протестах, у кіносценаріях. Їхні автори – прості люди із винятковим талантом до спостережень та створення гри слів. Їхні споживачі – похнюплена громадськість. Їхня мета – спростувальна ремарка, сповнена натхнення диверсія, інтелектуальна розрада. За допомогою творчого наративу й сатиричних документальних кадрів «Бувай, як справи?» знайомить глядачів із духовним піднесенням сербських сатиричних афоризмів, розкриває важливість образів, просякнутих силою слова, – і навпаки.
Боріс Мітіч – режисер-документаліст з Белграда (Сербія). Мітіч працював як фаховий журналіст, доки не придбав камеру й не зняв свій перший фільм «Краля Діана», використавши домашній комп’ютер для монтажу й обробки зображення. Він також є автором фільму «МООНК Титанік» про сотню людей, що не могли протягом чотирьох років вийти зі свого будинку, який захищали війська ООН. Мітіч заохочує вільне поширення своїх робіт.
Краля Діана (2003), МООНК Титанік (2004), Бувай, як справи? (2009)
