Ще на початку 20-го століття футурологи прогнозували людству бездротові телефонні мережі й повсюдно доступний Wi-Fi. Більшість не вірила в подібне. Але тепер щодня мільярди людей проводять усе більше свого часу в мережі. І цьогоріч, готуючи 16-й фестиваль Docudays UA, ми досліджували тренди, стратегії і форми захисту прав людини в електронному світі. Що таке цифрові права? Читайте в нашому першому блозі про лекції та дискусії в межах правозахисної програми Rights Now!, на яких ми з’ясовуватимемо це питання.
Коли в 1948 році країни ООН ухвалили Загальну декларацію прав людини, про стрімкий розвиток цифрового світу не писали хіба-що в науково-фантастичних романах. Тоді логічно постає питання – чи можуть міжнародні стандарти минулого століття захистити нас у новому цифровому середовищі? Чи настав час створити Загальну декларацію прав людини онлайн, а великим онлайн-платформам, таким як Google, Facebook, Twitter, узяти на себе зобов’язання дотримуватись високих міжнародних вимог щодо прав людини?
«Загальна декларація прав людини, міжнародні пакти та конвенції на сьогодні покладають обов’язки щодо дотримання та захисту прав людини винятково на держави, – говорить Віта Володовська, юристка Лабораторії цифрової безпеки, експертка Коаліції за вільний Інтернет. – Водночас кількість активних користувачів Facebook наприкінці 2018 року становила вже понад 2,3 млрд осіб. А в найпопулярнішого сервісу Google – YouTube – близько 1,8 млрд користувачів. Це більше, ніж населення будь-якої країни світу. При цьому можливості платформ впливати на інформацію, яку отримують та поширюють користувачі, та можливості збирати персональні дані часто перевищують повноваження будь-яких державних органів, окрім, можливо, Китаю та кількох інших не надто демократичних країн».
Чи зможуть громадяни отримати ефективний і дієвий механізм оскаржувати порушення своїх прав з боку таких платформ? Шукатимемо відповідь разом під час лекції «Цифрові права – путівник для користувачів Інтернету» (23 березня, 12:00–13:00, IZONE).
Після лекції про цифрові права ми пропонуємо дізнатись про різноманітні маніпуляції з контентом – «Основні виклики для реалізації цифрових прав в Україні» (23 березня, 15:00–16:00, IZONE). Чи знаєте ви, як формується список сайтів, рекомендованих до блокування на території України? А за які висловлювання в мережі ви можете отримати вирок? Які тактики технічних атак і маніпуляцій з контентом використовуються по всій території України, включно з тимчасово окупованими територіями? Відповіді на ці та багато інших питань підготували для вас експерти Коаліції за вільний Інтернет.
З переходом цілих пластів нашого життя в онлайн, здається, світ Орвелла реальністю, і «Великий брат» справді має технічну можливість стежити за вами. Експерти констатують, що епосі, коли Інтернет фактично ніяк не регулювався, настав кінець. «Урядовці й політики, які часто доволі далекі від розуміння технологічних реалій, намагаються придумати способи врегулювати Інтернет. Іноді це має сенс, як у випадку з GDPR (нове законодавство ЄС у сфері захисту персональних даних), а іноді вони відверто шкідливі як для розвитку Інтернету, так і для прав та свобод людини», – зазначає Вадим Гудима, експерт та дослідник Лабораторії цифрової безпеки. Хіт-парад найгірших ідей з регулювання Інтернету створять у неділю під час лекції «Політика проти здорового глузду: хіт-парад найгірших ідей з регулювання Інтернету» (24 березня, 12:30–13:30, IZONE).
Передвиборчий період – це завжди виклик для суспільства. У цей час активізуються політтехнології, стає нав’язливішою агітація, збільшується потік інформації. Іноді це може виходити за рамки правового поля. Адже українське законодавство не завжди має інструменти для вчасного й ефективного реагування на інформаційні виклики.
«Інформація в соцмережах здатна досягати мільйонні аудиторії та впливати на думку виборців через їхніх друзів, членів родини та лідерів думок. Алгоритми соцмереж дозволяють політикам “ловити на гачок” тих, хто цікавиться політикою – користувачі будуть бачити більше політичної інформації порівняно з тими, хто цікавиться, наприклад, пандами чи комп’ютерними іграми. До того ж політики використовують інструменти реклами, досягаючи сегментованих користувачів (як-от студентів чи підприємців)», – розповів Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна».
Із культурою ґаджетів вміння фільтрувати інформацію стає мистецтвом, вважає Віталій Мороз. Адже більшість користувачів здатні вестися на клікбейти та недостовірні новини. Вчитися мистецтву фільтрувати інформацію, розпізнавати маніпулятивні політтехнології в соцмережах будемо під час дискусії «Без гречки. Де робиться вибір: на дільниці чи в соцмережах?» (25 березня, 17:00-18:30, IZONE).
Чільне фото: правозахисна програма в IZONE під час Docudays UA-2018
